Улас Самчук: чи повернуть твори письменника до шкільної програми

02 Лютого 2022, 17:16
Пам'ятник Уласу Самчуку 1207
Пам'ятник Уласу Самчуку

У лютому – річниця від дня народження Уласа Самчука, якого часто називають «літописцем українського простору».  Він описав майже «всю Україну» ХХ століття.

Всі ці події так чи інакше знайшли висвітлення в багатогранній творчості письменника. Про життєвий шлях письменника рефлексував Петро Кралюк для Радіо Свобода.

Художні твори письменника розповідають не лише про його рідну Волинь («Кулак», трилогія «Волинь», «Юність Василя Шеремети», «Чого не гоїть огонь»), а й про Карпатську Україну, яку зараз іменують Закарпаттям («Гори говорять», «Сонце з Заходу»), про Наддніпрянщину («Марія», перші дві частини трилогії «Ост»), про українців на еміграції («На твердій землі», третя частина трилогії «Ост»). 

Окрім художніх творів, є й мемуарні твори Самчука – «На коні білому», «На коні вороному», «П’ять по дванадцятій», «Планета Ді-Пі». Ще є численні оповідання, публіцистичні статті, репортажі.

Серед закордонних українців Самчук вважався найбільш читабельним українським письменником сучасності. У радянській же Україні його твори були заборонені.

Високу оцінку творам Самчука давав знаний літературознавець Юрій Шевельов (Шерех). Коли відзначали 75-літній ювілей письменника, була спроба висунути його на Нобелівську премію. Офіційно це зробив російський емігрантський журнал «Современник». Однак ця престижна премія Самчуку так і не дісталася. 

Читайте також: Архетип Великої матері у творах Уласа Самчука

Євроцентризм поєднаний із україноцентризмом

Попри радянофільські ілюзії в молоді роки, Самчук досить швидко позбувся їх. Письменник уже в своїх ранніх творах показував нутро радянської влади, яка, на його думку, мала витоки в російській ментальності.

Це чудово продемонстровано в романі «Кулак», завдяки якому Самчук «увірвався» в українську літературу. Не даремно його «пасли» радянські спецслужби протягом тривалого часу. А в 1957 році, коли вийшов друком Самчуковий роман «Темнота» (друга частина трилогії «Ост»), в якому чи не вперше в світовій літературі розповідалося про систему ГУЛАГу, в радянській Україні почали з’являтися публікації, де «розвінчувався» цей автор.

Власне, радянські пропагандисти розгорнули проти Самчука наклепницьку кампанію – як пізніше проти Олександра Солженіцина. Очевидно, не даремно. Це теж було своєрідне визнання таланту письменника.

Також варто відзначити, що Самчук був надзвичайно освіченою людиною.

«Сильна творча особистість зробила на мене велике враження, а далі, чим більше я пізнавала Уласа Самчука, тим це враження посилювалося. Він був якийсь блискучий у всьому: в дискусіях (навіть у контроверсійних), у творчих задумах і втіленні їх, в поглядах на життя, на творчість, мистецтво, політику... Його зацікавлення та інтелект я колись у Києві назвала «універсальним». Здавалось, не було теми для нього незнаної, про все мав свою цікаву думку, свій погляд і хоч опонент з ним не завжди погоджувався, але не міг заперечити, що Улас Самчук одна з найбільших, найцікавіших особистостей серед українців взагалі, а в літературі зокрема», писала про Уласа Самчука Марія Білоус-Гарасевич

Самчук володів багатьма мовами – не лише рідною українською, а й російською, польською, чеською, французькою, німецькою, англійською. Він прекрасно знав європейську літературу. До того ж твори багатьох європейських письменників читав в оригіналі. Непогано знав європейську, зокрема німецьку, філософію. Загалом Самчук один із найбільш євроцентричних українських письменників. До того ж його євроцентризм поєднувався із україноцентризмом.

Чому твори Самчука вилучили зі шкільних програм?

Певний час творчість Самчука вивчалася в курсі української літератури середньої школи. Зокрема, роман «Марія». Його трактували як твір про Голодомор. Хоча, власне, «Марія» – не стільки про цю страшну подію, як про те, що привело до неї.

Однак десять років тому Міністерство освіти, очолюване Дмитром Табачником, вилучило зі шкільних навчальних програм вивчення творчості Самчука. Робилося це під «благовидним приводом». Мовляв, твір «Марія», який вивчався, депресивний, погано впливає на психіку дітей.

Табачника давно вже немає в Україні. У шкільні програми письменника так і не повернули. Громадськість уже не раз зверталася до Міністерства освіти, щоб повернути Самчука до шкільних навчальних програм. Але позитивної реакції поки немає. 

Читайте також: Рівненська майстриня вишила фрагмент «Марії» Уласа Самчука англійською мовою

Коментар
Код блоку:
30/11/2022 Вівторок
29.11.2022
28.11.2022