Український герб новонародженому Христу: різдво на листівках XX століття

06 Січня 2022, 18:34
Різдвяна листівка УПА, 1946 рік 2719
Різдвяна листівка УПА, 1946 рік

На початку минулого століття українські видавництва сформували унікальну індустрію різдвяної листівки. Її тиражували у кільканадцятьох друкарнях, передовсім на Галичині. Малюнки створювали відомі художники. Радянська влада цю традицію ліквідувала, а замість Різдва запровадила культ Нового року.

Про це йдеться на сайті Локальна історія.

Різдвяні листівки перейшли у підпілля. Їх друкували упівці як символ збереження різдвяних традицій та українського духу. А найбільше святкових карток виходило серед української діаспори в Америці та Канаді.

Різдвяні листівки почали масово виготовляти в середині XIX століття. 1843 року англійський клерк Генрі Коул замовив у художника Джона Калкота Горслі малюнок із вітальним написом, який можна було б надіслати поштою. На першій поштівці було зображено родину за святковим столом. Під сценкою містився напис «Веселого Різдва та щасливого Нового року!».

На українських теренах різдвяні листівки почали виготовляти та надсилати наприкінці ХІХ століття.

Сюжети перших поштівок були дуже різноманітними: колядники, Свята вечеря, різдвяний дідух, Діва Марія з Ісусом, ангели, волхви, засніжені краєвиди, трембітарі. Герої були вбрані в український національний одяг, а на святвечірньому столі виднілося дванадцять страв.

Давні листівки виготовляли в різних форматах – вони бували і геть маленькими, і великими. Створювали їх із картону, тканини, дерева.

Малюнки на поштівках стали цілим мистецтвом. До створення українських різдвяних карток долучилися українські художники та гравери Василь Дядинюк, Юліан Крайківський, Олена Кульчицька, Осип Курилас, Мирон Левицький, Ярослав Пстрак та інші. Митці намагалися додати листівкам власного стилю.

На зламі ХІХ–ХХ століть на Галичині поштівки видавало чимало видавництв: у Львові – «Рідна школа», «Зоря», «Українська преса», «Русалка», «Сокільський базар»; у Коломиї – «Галицька накладня»; у Перемишлі – «Народний базар». У Кракові листівки друкувало «Українське видавництво», у Празі – «Видавництво Ю. Тищенка». До того ж власні картки тиражували українські громадські організації «Пласт», «Сокіл», «Основа».

Під час Другої світової війни різдвяна листівка перейшла у підпілля – її створювали у підпільних друкарнях Української повстанської армії. Найчастіше тиражували на звичайній друкарській машинці. Вони були прикрашені цікавими комбінаціями літер або простим малюнком. Також відомо про листівки, які власноруч намалювали комбатанти.

Від 1946 року Закордонні частини ОУН та Закордонне представництво Української Визвольної Ради видавали листівки в Німеччині – Мюнхені, Зальцбурзі, Регенсбурзі, Новому Ульмі.

На художніх листівках зображували бійців повстанської армії у різдвяних сценках. Вони охороняли колядників, дарували український герб новонародженому Ісусові Христу. Часто на картках зображували українські святині – собор Святого Юра у Львові та Софію Київську. 

Листівки підписували вітаннями «З Різдвом Христовим!»,«Бог предвічний народився!», гаслами «За українську соборну державу!», «Воля народові і людині!». Їх створювали не лише для того, щоб привітати, а й щоб зміцнити дух у складний час боротьби.

Багато листівок робили в середовищі української еміграції у США та Канаді. Різдвяні поштівки малювали, зокрема, Яків Гніздовський, Едвард Козак, Юліан Крайківський, Микола Антохій. Ці листівки продовжували художню традицію довоєнного часу. Переважали релігійні сюжети та зображення українських святкувань Різдва. Василь Залуцький намалював листівку, на якій зображене традиційне різьблення у карпатському регіоні.

На теренах радянської України святкувати Різдво й надсилати різдвяні листівки було заборонено. Замість янголиків і колядників на них зображали Діда Мороза й Снігуроньку, а вітання «З Різдвом Христовим!» витіснило побажання «З Новим Роком!». Натомість набули поширення саморобні різдвяні листівки.  

 

 

 

 

 

 

Коментар
16/07/2024 Вівторок
16.07.2024
15.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром