У музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини презентували альбом Ніла Хасевича
-
-
>
-
>
-
>
1916
Понад два десятки відомих і небачених досі робіт графіка Ніла Хасевича презентували у музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини. Як повідомив заступник директора музею Сергій Волянюк, альбом з роботами митця виявили восени 2021 року біля хутора Малинівка Тернопільської області.
Вони були в трьох бідонах і це найбільший із виявлених досі архів українського руху опору в роки війни. Більше про унікальність цієї знахідки Суспільному розповів тернопільський історик Сергій Волянюк.
– Де саме виявили цей архів?
– На Бережанщині, біля хутора Малинівка, це той край, де було поширене українське підпілля. Там свого часу навіть дислокувалося керівництво українського руху опору в роки війни. Тож невипадково, що ці бідони віднайшли саме там.
Читайте також: У Волинський краєзнавчий музей передали архів оунівця Михайла Чигрина
– Бідони з архівами українського підпілля виявляли й раніше. Чим унікальна саме ця знахідка?
– Тим, що одразу три бідони підняли з однієї локальної території, це вперше в Україні. Тому наразі вважаємо, що це найчисельніша знахідка повстанських документів листівок, брошур, закопаних і виявлених в одному місці. Усі матеріали з трьох бідонів пов’язані між собою. Це документи Подільського краю ОУН-УПА. Також є три пакети, які стосуються північнозахідних земель, Житомирщини, Рівненщини і Волині. Це звіти інформативні, пропагандистські матеріали. А в одному з бідонів поряд з речами особистими повстанців виявили альбом з графікою Ніла Хасевича.
Читайте також: Як Ніл Хасевич пов'язаний з Луцьком
– Це знані чи невідомі досі його роботи? Скільки їх?
– В альбомі загалом 24 роботи, вони всі оформлені, більшість за підписом Ніла Хасевича, на деяких зазначено, що це роботи його учнів. Є фрагменти з відомої серії «Волинь у боротьбі», а робота з назвою «Ішов мій миленький в повстанчі загони», де зображена дівчина, яка його виглядає, була невідома досі.
Цікавою є також листівка «Здобудеш українську державу, або загинеш в боротьбі за неї» зі стилізованим щитком, на якому є тризуб. Вона відома в чорно-білому варіанті, а в цьому альбомі зроблена спроба колоризації цієї листівки. Тобто видно червоний колір, синій, яких раніше не траплялося.
Також є портрети організатора й першого командира УПА Дмитра Клячківського і провідника ОУН Степана Бандери за підписом Хасевича і датою 26 листопада 1948 року. Крім того, як додаток до альбому, був ще пакет з бофонами і відомими листівками Ніла Хасевича. Тож загалом, нарахували 35 його графічних робіт.
Читайте також: Унікальні роботи Ніла Хасевича та його учнів
– Знайдений архів у музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини експонували два дні. Що далі буде з цими документами й роботами Ніла Хасевича?
– Ми зробили презентацію й оголосили збір коштів на благодійний фонд нашого музею для того, щоб закупити матеріали на відновлення цих документів. Бо якщо альбом у гарному стані, чого не скажеш про інформативні документи із Волині, Острозького, Корецького й інших районів, які були в третьому, пошкодженому бідоні. І ми їх хочемо відновити. Попередньо ми вже говорили з відомим дослідником ОУН-УПА і творчості Ніла Хасевича Ігорем Марчуком, який працює в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. І з ним будемо консультуватися, в першу чергу щодо робіт повстанського графіка.
Читайте також: Дівчина з музейної світлини: життя і боротьба волинянки Тетяни Дейнеги (Байди)
– Якщо говорити суто про цей альбом, у чому його цінність, на Вашу думку?
– Це колосальна знахідка. Бо досі було відомо лише про один альбом, підготовлений графіком Хасевичем, на початку 1950 року відправили за кордон. А вже в 90-х роках минулого століття на його основі зробили виставку і видали книгу «Графіка бункерах». Також за часів незалежності в галузевому архіві СБУ віднайшли роботу ще з одного альбому Ніла Хасевича. І все. А тут в бідонах потрапляє такий масив матеріалів. Тож плануємо оцифрувати усі ці матеріали і дати на опрацювання науковцям.
У повстанському сховку, окрім графіки Ніла Хасевича, були вишиванка, фотоапарат, булавки, нитки, центральні й пропагандистські видання підпілля ОУН-УПА, листівки, звернення, бофони, брошури тощо, а також бібліотека, складена з видань міжвоєнного періоду і радянських книжок. Усе це історики датують 1948-1951 роками.
Читайте також: У відео міжнародного фестивалю з Луцька брати Капранови розповіли про українського супергероя
Довідково:
Ніл Хасевич – член ОУН-УПА, засновник підпільної школи художників-графіків. Він створив візуальний образ українського підпілля. Народився 25 листопада 1905 року в селі Дюксин ( нині Костопільський район Рівненської області). Ще у дитинстві він втратив ногу, втім, це лише зміцнило його дух. Хасевич писав: «Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються.»
Ніл Хасевич керував друкарнею повстанців, готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА, оформляв листівки, малював карикатури, за що його і розшукували спочатку гестапівці, а згодом енкавеесівці. Історики підрахували, що загалом, у криївках він провів дев'ять років. У криївці він і загинув під час бою з військами НКВС у березні 1952 року, сталося це у селі Сухівці Рівненського району.
