Полк із Рівного став першою військовою частиною, яка офіційно присягнула на вірність народу України

07 Грудня 2021, 19:30
Полковник Мартиросян складає присягу 2284
Полковник Мартиросян складає присягу

Всі військовослужбовці ЗСУ святкують 6 грудня як день Збройних Сил України, або по-простому День української армії. В цей день у 1991 році Верховна Рада України ухвалила закони України «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», а також постановою «Про текст Військової присяги» затвердили текст військової присяги, яку урочисто склав у Верховній Раді перший міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов.

За два роки (з 6 грудня 1991 р. по 30 вересня 1993 р.) підкерівництвом Костянтина Морозова створили національну систему управління військовим угрупуванням колишнього СРСР на території незалежної України, було приведено особовий склад до присяги на вірність народу України й реорганізовано у структури Збройних Сил України. Краєзнавець та військово-історичний реконструктор Андрій Мацьків розглянув приведення особового складу до присяги на вірність Україні у виданні Історична Правда.

Депутатом Верховної Ради СРСР 12 скликання (1989 – 1991) – З'їзду народних депутатів СРСР, від Рівненщини став полковник Вілен Арутюнович Мартиросян.

Він навчався у Київському військовому училищі зв'язку, яке закінчив у 1963 році, а з 1985 року проживав у Рівному. Його дружина корінна киянка. У Рівному полковник Мартиросян був командиром 55-го окремого ордену Червоного Прапору Петроківського полку зв'язку 13-ї армії (зараз 55-й окремий лінійно-вузловий полк зв'язку).

У 1989 році з початком «перебудови» в СРСР почалися демократичні зміни. В Україні створили громадсько-політичний рух «Народний Рух України за перебудову», що об'єднав більшість демократичних і проукраїнських організацій.

Російськомовний вірменин, який сам себе називав українським сином вірменського народу, відомий своїм запалом і полум'яними промовами, приєднався до руху і став головою ради національностей.

У ВР СРСР Вілен Мартиросян ввійшов до складу комісій щодо розслідування подій у Грузії (травень – жовтень 1989), країнах Балтії (січень – лютий 1990), а також трагедії у Нагірному Карабасі, що дало йому змогу ближче познайомитися з іншими демократичними діячами.

Читайте також: Перша церемонія прийняття військової Присяги загонів УПА

Вілен Арутюнович Мартиросян
Вілен Арутюнович Мартиросян

Також у ВР полковник Мартиросян став координатором з військових питань Координаційної ради Міжрегіональної депутатської групи, а пізніше був ініціатором створення першої громадської організації військовослужбовців в СРСР «Союз соціального захисту «Щит» (діє в РФ і зараз – А.М.), що додало йому авторитету серед військових.

У СРСР відбувалися незворотні зміни, що не могло не вплинути на військових. В Декларації про державний сувернітет України, прийнятій ВР УРСР 16 липня 1990, у розділі «IX. ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БЕЗПЕКА» було вказано:

«Українська РСР має право на власні Збройні Сили. Українська РСР має власні внутрішні війська та органи державної безпеки, підпорядковані Верховній Раді Української РСР. Українська РСР визначає порядок проходження військової служби громадянами Республіки.

Громадяни Української РСР проходять дійсну військову службу, як правило, на території Республіки і не можуть використовуватись у військових цілях за її межами без згоди Верховної Ради Української РСР».

У Києві 2 – 3 лютого 1991 року провели конференцію щодо організаційної підготовки з проведення з'їзду офіцерів українців.  У ній взяли участь 123 особи — переважно офіцери дійсної служби, а також депутати ВР УРСР і громадські діячі, які підтримували ідею створення національних збройних сил.

Читайте також: Двоє друзів-побратимів тричі здіймали заборонений стяг над Луцьком

Створили й оргкомітет з 12 представників, серед яких був також полковник Мартиросян. Уже 27 – 28 липня в Києві у колишньому будинку Центральної Ради (Будинок учителя), провели 1-й З'їзд офіцерів, на який прибуло 320 делегатів від військових і понад сотні запрошених гостей.

Підсумком роботи з'їзду було прийняття Постанови про створення «Спілки офіцерів України» як громадської організації військово-патріотичного спрямування з основною метою – створення національних збройних сил та їх соціально-правовий захист. Керівником спілки обрали полковника Вілена Мартиросяна.

Як згадує Мартиросян, приблизно в кінці липня – на початку серпня 1991 року в Київ запросили керівників штабів військових округів союзних республік і генералів, з метою обговорити ідею створення республіканських збройних сил. Засідання проходило у приміщенні комітетів ВР УРСР.

Вирішили, що стратегічні сили і у подальшому будуть підпорядковуватися центру в Москві, а в союзних республіках будуть створені власні збройні сили. Цю ідею підтримали не всі офіцери і назрівав конфлік, який «вибухнув» з початком путчу в Москві 19 серпня.

Читайте також: На Рівненщині визначили кращий танковий взвод Сухопутних військ ЗСУ

Прес-конференція ДКНС у будівлі пресцентру МЗС СРСР на Зубовському бульварі 19 серпня 1991 року
Прес-конференція ДКНС у будівлі пресцентру МЗС СРСР на Зубовському бульварі 19 серпня 1991 року

Ряд військових частин висловили недовіру заколотникам у Москві і підтримку ідеї незалежності України. Обговорювали також ідею висунення військових колон з синьо-жовтими прапорами на Київ, однак цього так і не відбулося.

Як згадував Мартиросян, він вишикував особовий склад полку, яким командував, об'явив про путч у Москві й ідею вийти з підпорядкування міноборони СРСР (міністр оборони СРСР Дмитро Язов входив у склад ДКНС (рос. ГКЧП) – А.М.) й підпорядкуватися ВР УРСР.

Його ідею підтримали усі офіцери, окрім шістьох: секретар парткому, замполіт полку та деякі інші партійці. На центральному плацу у частині підняли синьо-жовтий прапор, який постійно охороняли вартові від можливого вандалізму. На Київ автоколона полку не вийшла, оскільки не було команди з Києва, хоч були готові.

Особовий склад 55 полку зв
Особовий склад 55 полку зв

Читайте також: Як українці зруйнували Імперію Зла: на межі ядерної катастрофи. Колапс на Різдво

Після провалу путчу в Москві і проголошення Верховною Радою УРСР незалежності України напруга у військах знизилася. Разом з ухвалою Акту проголошення незалежності України було прийнято постанову «Про проголошення незалежності України» та «Про військові формування на Україні».

У постанові «Про військові формування на Україні» було вказано:

«1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України.

2. Утворити Міністерство оборони України.

3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України».

Робота на створенням ЗСУ закипіла.

2-3 листопада 1991 року провели 2-й з'їзд СОУ, у президію якого був запрошений міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов. Учасники з'їзду склали присягу на вірність українському народові і роз'їхалися по своїх частинах і штабах, агітуючи особовий склад складати присягу на вірність молодій державі.

Присягу військові писали вночі напередодні з'їзду, Вілен Мартиросян перекладав її на українську мову і розмножував примірники для делегатів. Таким чином, це була перша неофіційна присяга на вірність Україні після проголошення незалежності 24 серпня.

Текст цієї неофіційної присяги ліг за основу тексту присяги, затвердженої 6 грудня постановою ВР «Про текст Військової присяги», однак порівняти тексти нам не вдалося через відсутність першоджерела з текстом присяги на 2-му з'їзді СОУ.

Всеукраїнський референдум і перші вибори Президента України провели 1 грудня 1991 року. А вже 2 грудня Вілен Мартиросян привів до присяги полк зв'язку, яким командував, як згадував пізніше у спогадах.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року
Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року

Який текст присяги тоді виголошували – встановити не вдалося. Офіційне затвердження 6 грудня найвищим законодавчим органом України тексту присяги стало поштовхом до організації присяги уже публічно на центральній площі міста – майдані Незалежності.

Читайте також: Перший синьо-жовтий стяг над Луцькрадою підняли з другої спроби

Ця площа знакова для міста: площа з 1960-х років носила назву площі Леніна, пам'ятник якому встановили у центральній частині в 1967 році. В липні 1991 року площу перейменували на майдан Незалежності, а вже 25 серпня на тут відбувся велелюдний мітинг на честь проголошення незалежності України.

На цьому мітингу демонтували пам'ятник Леніну і заявили про побудову на площі пам'ятника Тарасу Шевченку. До майдану Незалежності прилягає вулиця Соборна (до 30 січня 1991 року вулиця Леніна – А.М.), на якій розміщувалися казарми полку.

До організації присяги залучили місцевих активістів, які забезпечили це дійство синьо-жовтими прапорами, національною символікою, а також зробили неофіційний штандарт для полку – синьо-жовтий прапор, у верхній правій частині якого, ближче до центру, знаходиться тризуб, прапор розміщувався вертикально, причеплений до трикутного тримача.

В понеділок, 23 грудня особовий склад полку був вишикуваний на плацу за місцем дислокації та під керівництвом командира полку полковника Мартиросяна прибув на майдан Незалежності, в цетрі якого зробили імпровізовану сцену.

Читайте також: В Україні запустили Віртуальний музей російської агресії

Начальник штабу полку підполковник Сергій Беркасов вишикував особовий склад на майдані і доповів командиру полку про готовність до складання присяги на вірність народу України.

Вілен Мартиросян привітав військовослужбовців з цієї нагоди і наголосив, що цей день увійде в історію як день початку створення Збройних Сил України, а полк є першим полком ЗСУ і особовий склад просить надати полку ім'я Тараса Григоровича Шевченка.

Як згадує офіцер 55-го полку тоді ще капітан Віталій Катеринчук, полк прибув на майдан з портретом Тараса Шевченка, який йому вручили активісти на КПП під час виходу з частини. З цим портретом полк приймав присягу. На жаль, першому полку ЗСУ так і не присвоїли ім'я Тараса Шевченка.

На свято прибули депутати ВР України від Народного Руху України Василь Червоній і Микола Поровський, які були депутатами від Рівненщини, а також священник, який благословив на складання присяги народу України.

Першим прийняв присягу командир полку полковник Вілен Мартиросян, після нього прийняли присягу народні депутати Микола Поровський (зараз полковник ЗСУ, «кіборг» – А.М.) і Василь Червоній, заступник голови Рівненської облради Віктор Коваленко, депутат обласної ради Іван Федів.

Читайте також: Вперше прапор України замайорів над Ковелем наприкінці весни 1990 року

Полковник Мартиросян складає присягу. Стоп-кадр з відео Олександра Демчика на YOUTUBE
Полковник Мартиросян складає присягу. Стоп-кадр з відео Олександра Демчика на YOUTUBE

Після цього присягу склали офіцери та солдати полку, і просто гості цього дійства, які були військовослужбовцями запасу. 
 
Тому, хто прийняв присягу на вірність народу України активісти руху дарували плакат з зображенням Пресвятої Богородиці, яка вважається покровителькою українського козацтва, Української Повстанської Армії та загалом усього українського воїнства.
 
Приймання присяги завершилося виконанням полковим оркестром гімну «Ще не вмерла Україна» (офіційно музична редакція затверджена ВРУ як гімн 15 січня 1992 року – А.М.) і маршем колони полку з національними прапорами до казарм на вулиці Соборній.
 
Цю подію зафіксували журналісти рівненського телебачення і Олександр Демчик розмістив відео на YouTube-каналі. Але дата на кадрах чомусь 1 грудня 1991 року, хоча на відео депутат ВР Василь Червоній говорить про затверджений текст присяги, що відбулося 6 грудня. 
 
 
Також два безпосередні учасники дійства підтвердили дату 23 грудня. З особового складу полку в грудні 1991 року не присягнули на вірність Україні тільки три офіцери, які виявили бажання повернутися на свою історичну батьківщину, Росію, і продовжити там службу у збройних силах, що їм дозволило командування без жодних перешкод.
 
Тепер уже генерал-лейтенант у відставці Вілен Мартиросян згадує, що приводити особовий склад до присяги міністр оборони Морозов заборонив до виходу окремого наказу, однак Мартиросян пішов наперекір його наказу і коли поїхав у ВР, то доповів про прийняття присяги полком, яким командував. Морозов був дуже вражений.

 

Глави держав новоутвореної Співдружності Незалежних Держав (СНД) зібралися у Мінську 30 грудня 1991 року. Вони ухвалили рішення про остаточне скасування державних структур СРСР, а також підписали Угоду Ради Глав держав-учасниць про Збройні Сили і Прикордонні війська.

Президент України Леонід Кравчук тоді ж зробив заяву, що з 3 січня 1992 року Україна розпочинає реалізацію свого права на створення власних збройних сил і добровільним порядком приводить війська до присяги на вірність народові України.

Читайте також: Показали запис з метрики Леоніда Кравчука. Цікаві факти з його сільського минулого

31 грудня 1991 року міністр оборони України Морозов направив у війська і флот телеграму з вказівкою щодо складення присяги на вірність Україні з кінцевим терміном 20 січня 1992 року, а 3 січня 1992 року Морозов підписав наказ про складання присяги, що дало старт масовому прийнятті присяги у військах, за виключенням Чорноморського флоту.

Вже 5 січня 1992 року присягу на вірність народу України склали перші віськовослужбовці Національної гвардії України, яку створили відповідно до Закону України «Про Національну гвардію України» від 4 листопада 1991 року.

Читайте також: Волиняни-учасники АТО, які стали Героями України

Прийняття присяги часто перетворювали на урочисте дійство на центральних майданах міст, коли присягу приймали не тільки діючі військовослужбовці, а й військовослужбовці запасу та державні діячі. Один з таких урочистих мітингів відбувся у Києві 18 січня 1992 року на Софіївському майдані.

Таким чином, 55-й окремий лінійно-вузловий полк зв'язку (тоді ще 55-й окремий ордену Червоного Прапору Петроківський полк зв'язку) став першою окремою військовою частиною, яка офіційно присягнула на вірність народу України.

А його командир Вілен Мартиросян став перший військовим Незалежної України, який склав присягу, затверджену 6 грудня ВР України, не рахуючи міністра оборони України генерал-полковника Костянтина Морозова, який присягнув у ВР 6 грудня.

При підготовці статті автор використав такі джерела: Задорожній О. В. «Анексія Криму — міжнародний злочин». Київ, К.І.С., 2015 р., відео з YouTube і телеканалу «Рівне 1», фото з BBC.com та спогади підполковника Катеринчука В.В., офіцера 55 полку.

Коментар
19/04/2024 П'ятниця
19.04.2024
18.04.2024
17.04.2024