«Архіви, які були створені, щоб поховати історію, допомагають відновити її», – Ігор Кулик

У історичній панелі на West Media Forum із темою «Донесення історичної правди: без архівів місія нездійсненна?» виступив директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик.

Виступ фахівця відбувся під час другого дня форуму, 27 листопада. Про це повідомляє кореспондентка Район.in.ua.

Архіву національної пам'яті вже два з половиною роки, але там досі немає документів. Головне завдання цієї установи – зібрати документи репресивних органів, не лише КДБ, але й інші – радянської міліції, прокуратури, судів. 

Читайте також:  «Здолати травми Голодомору чи зникнути», – Олександр Зінченко на West Media Forum 

«Приміщення на Пухівській, 7 в Києві, яке ми власне маємо, сподіваємося в найближчі рік чи два реконструювати, почати прийом документів та перших його відвідувачів», – розповів директор архіву.

Під час форуму Ігор Кулик розповів про кейси, які розробив Архів національної пам'яті, не маючи ще жодного документу.

«Для переважної більшості людей, є дуже великим відкриттям якісь віхи біографії, які для них є невідомі. Наприклад, про Володимира Сосюру. Про те, що він не просто відомий український поет, а й учасник, активний діяч армії Української народної республіки, а його дружина Марія – агентка НКВД. Є справа про це все», – розповів Ігор Кулик.

Команда Архіву національної пам'яті ставить перед собою завдання подолати історичні міфи.

«Оскільки в нас будуть документи репресивних органів, це фактично буде найбільше місце доказів злочинів комуністичного тоталітарного режиму. Голодомору, Чорнобильської катастрофи, питання боротьби з українським визвольним рухом, питання української революції 1917-1921 років, Перша та Другова Світова війна. Абсолютно все.

Це спроба цього минулого накласти на сучасне, провести якісь певні паралелі. Коли ми говоримо про так звані ЛНР, ДНР, дуже мало і рідко хтось згадує, що в цьому нічого нового немає. Що такі республіки були створені і 100 років тому – Криворізька народна республіка була так само проголошена.

Чи сучасна фраза Путіна, що «На Донбассе наших войск нет». Те саме було сказано у 1919 році у відповідь на ноту Центральної Ради про те, що військ російської соціалістичної республіки теж на території України нема. Такі речі допомагають розбивати історичні міфи», – додає Ігор Кулик.

Читайте також: «Соцмережі – чудове поле для маніпуляції чи дезінформації», – медіаконсультантка Олена Дуб

За словами Ігоря Кулика, у свідомості багатьох заклалося, що архів це закрита територія, куди ходять тільки свої, де перше питання «Чого прийшов?». Тож серед основних завдань – розбити міфи про архів.

«Інформацію про людину обривається на дні арешту. З досвіду, коли люди до нас звертаються, в кращому разі вони знають прізвище, ну ще ім'я, по-батькові – це вже захмарна інформація. Ми просимо вкажіть хоча б регіон чи рік народження. Про рік народження люди знають приблизно, про арешт – знають приблизно де арештували. Після арешту 80% людей абсолютно нічого не знають. Не знають, за якою статтею репресований, де він відбував покарання і взагалі що з ним сталось», – поділився директор архіву. 

Архіви зараз стають джерелом відкритості. За словами Ігоря Кулика, Архів національної пам'яті має зібрати в собі архіви репресивних органів. 

Читайте також: «Потрібно інвестувати в кібербезпеку, чого б це не коштувало», – Вайдас Салджаніус на West Media Forum

«Треба розуміти, що у цих архівах репресивних органів є правда, брехня і провокація. Для журналістів якраз це теж треба розуміти, очевидно, що теж треба верифікувати. Тотально довіряти або тотально не довіряти – це неможливо. Це не той варіант», – стверджував Ігор Кулик.

Архіви репресивних органів створювалися для себе, вони не були відкритими.

«Чекісти створювали їх для того, щоб мати на людину певний вплив. Архіви, які були створені, щоб поховати історію, поховати людей, поховати згадки про тих людей, зараз якраз стають тим джерелом, яке допомагає відновити цю історію та правду. Вони допомагають пізнати ту історію ХХ століття», – додав диретор архіву.

Читайте також: «Після збиття малайзійського боїнга Україна постраждала від пропаганди РФ», – журналіст з Нідерландів

***

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.