Міграційна криза: хто такі іракські курди і чому вони тікають
Більшість мігрантів, які з 8 листопада зібралися тисячами біля білорусько-польського, а згодом і білорусько-литовського кордону – іракські курди. У себе вдома курди продають все майно і набирають борги, щоб мати можливість бігти до кращого життя.
Про те хто такі іракські курди та від чого вони тікають пише Єврорадіо.
Народ є, країни немає
Білорусам проблема курдів може бути знайома: вони живуть без національної держави. Але білорусам пощастило, і вони здобули це 1991 року, курди ж намагаються здобути незалежність досі. Сьогодні курди – найбільший етнос без власної держави.
Їхню чисельність оцінюють у 30-40 мільйонів осіб. В основному вони мешкають на просторі, що захоплює території сучасних Іраку, Сирії, Туреччини та Ірану. Проблеми у курдів були завжди, у тому числі збройні повстання та їхнє силове придушення, а також фактичний етноцид.
Читайте також: Російські бомбардувальники патрулюватимуть кордони Білорусі
Іракський Курдистан
Курди мали отримати автономію в Іраку ще в 1970 році, але фактично їм вдалося цього досягти лише 1991 року. Реалізації ж усіх домовленостей та закріплення автономії в Конституції вдалося досягти лише після вторгнення США до Іраку.
Іракський Курдистан має свій демократичний парламент і президента, але немає повної незалежності. На території Іракського Курдистану розташований табір Махмур, в якому мешкає близько 12 тисяч курдів, що втекли від гонінь із Туреччини.
Читайте також: Україна посилює кордон з Білоруссю
Проблема Іракського Курдистану не тільки в цьому – у 2017 році тут провели референдум про незалежність. За підсумками голосування за суверенітет висловилися 92,73% тих, хто взяв участь у референдумі. Але офіційний Багдад результатів референдуму не визнав.
Ще один факт про курдів: коли іракські війська не справлялися з бойовиками Ісламської держави, з ними цілком успішно билися саме курди. У результаті вони зайняли регіон Кірук та контролювали його.
Однак після референдуму влада в Багдаді вирішила припинити всі фінансові операції з регіоном, потім іракські війська розпочали блокаду Курдистану, згодом його взяли силою. Як це, коли твій регіон беруть війська – судіть самі.
Туреччина знайшла ворогів
На курдів тисне і влада Туреччини: найбільше «дістається» турецьким курдам, але президент Ердоган дотягується і до іракських. У другій половині червня 2021 року Туреччина активізувала військову операцію проти Робочої партії Курдистану (РПК) у Курдистані в Іраку.
Анкара вважає РПК терористичним формуванням та вимагає її ліквідації. Зовнішній вплив посилив конфлікт між регіональним урядом Курдистану та РПК. Між двома курдськими угрупованнями в анклаві й без того була напруга, тепер ситуація виглядає ще несприятливішою.
Читайте також: Туреччина поклала око на Крим і Донбас: як російські ЗМІ «сполошила» турецька мапа регіонального впливу
Експерти-міжнародники вважать, що зараз до громадянської війни між курдами далеко. А таку вони вже переживали у 90-х. Втім, навіть мінімальна загроза громадянської війни та розділеність у суспільстві не дарують ні впевненості у завтрашньому дні, ні почуття безпеки.
І політика, і економіка
«Справді, багато людей в Іраку та Іракському Курдистані, зокрема, стривожені ситуацією в країні: відносини між Багдадом і Ербілем мають дуже напружений характер, що негативно позначається на умовах та якості життя курдів», – пояснив Єврорадіо виконувач обов'язків представника регіонального уряду Курдистану в Росії Данар Мустафа.
За словами Данара Мустафи, до 2014 року багато курдів, навпаки, поверталися з Європи на батьківщину, але потім центральна влада почала ігнорувати права курдського населення.
Читайте також: Путін і Лукашенко підписали 28 програм інтеграції РФ і Білорусі
«Так, наприклад, частка бюджету регіону Курдистан була скорочена до 17%, крім того, Багдад не сприяв курдам у їхній боротьбі проти ІДІЛ. Саме в цей період у Курдистані почалася глибока криза: влада Ербіля прийняла на території Курдистану понад 2 мільйони біженців. Ці події супроводжувалися зниженням нафтових цін. Безумовно, все вищеописане впливає психологію людей в регіоні», – розповів Данар Мустафа.
Він впевнений, що міжнародна спільнота має змінити обвинувальну риторику на пошук шляхів розв'язання проблем. Говорячи про міграційну кризу, Данар Мустафа нагадав, що парламент Іракського Курдистану вирішив направити до Білорусі делегацію.
«Сподіваємося на якнайшвидше подолання кризи», – сказав Данар Мустафа.