Зв'язкова «Русалка» з Рівненщини розповіла, як допомагала воїнам УПА

15 Жовтня 2021, 14:36

1188

Євгенія Грабовська

Євгенія Грабовська з селища Смига Дубенського району вступила до лав УПА ще в 14 років. Близько семи років вона допомагала українським повстанцям.

Нині жінка живе сама, порається по господарству та має хорошу пам'ять. Своєю історією до Дня Українського козацтва та Дня захисників та захисниць України поділилася з Суспільним.

Євгенії Грабовській 92 роки. Жінка пригадує, як у 1944-му році у їхнє село повернулася радянська влада.

«Прийшли «рускі», і вони почали свої порядки наводити. Зразу їх зустрічали. Появилися люди, які почали на своїх людей доносити. Одразу почалися арешти», – пригадує Євгенія Грабовська.

Саме тоді у 14-річному віці вона вступила в молодіжну організацію українських націоналістів. Мала псевдо «Русалка» та «Ромашка».

«Треба було харчі збирати, медикаменти, бинти. До мене сходилися дівчата, ми в'язали їм шкарпетки, рукавиці, светри, цим допомагали. Листівки вони давали розклеювати, і ту інформацію писали», – пригадує зв'язкова УПА.

Читайте також: Жінки у лавах Української повстанської армії

Крім того, жінка возила повстанцям акумулятори для радіоприймачів. У 21-річному віці Євгенію Грабовську арештували, та відправили на десять років у табори Караганди.

«Весь час Сталін казав: «Врагам народа, ізмєннікам родіни пощади нєт». І пощади не було. Тяжко було в лагері, коли їсти хотілося. І я казала: «Господи, я нічого в тебе не прошу, я прошу в тебе – дай мені перед смертю наїстись хліба», – пригадує зв'язкова УПА.

Через шість років жінку амністували.

«Я приїхала, а мені якась жінка в Смизі сказала, що «вашу сім'ю і брата вивезли немає до кого їхати». Я дивлюся, що братиха пішла, бачу вона мене не впізнала. Кажу до неї: «Можна переночувати?» А похресниця дивилася-дивилася братова дочка, дивилась, дивилась, та й каже: «Мамо, ти що сліпа? То ж Женя». Так мені було. А дуже багато людей не вернулося», – каже жінка.

Читайте також: Сестер Бандери в Сибіру оберігала батькова Біблія

Цю світлину зробили, коли Євгенія Грабовська повернулася з таборів.

«А фотографій у мене було багато, бо молода була, фотографувалася. І як мене арештували, то КГБісти порвали ті фотографії і кинули мамі в очі», – пригадує жінка.

Читайте також: Норильський бунтар: біографія волинянина Степана Семенюка

Колишня зв'язкова УПА живе одна. В хаті – лише трійко котів. Жінка має власне господарство, вирощує овочі, фрукти та ягоди. Нині Євгенія Грабовська мріє лише про одне.

«Що б хотіла? Хотіла б щоб закінчилася війна, щоб не гинули люди. Як почую по радіо, що пройшов день благополучно, я дуже рада, мені здається, що додалося здоров'я. А як почую, що загинув – мені дуже тяжко», – каже Євгенія Грабовська.

Читайте також: «Галина», зв'язкова УПА з Дубенщини