На Рівненщині в музеї просто неба збудують садибу зі столітньої хати

В етнографічному музеї просто неба на Рівненщині розпочали монтаж столітньої хати. Це перша черга будівництва скансену «Гульча», повідомив Суспільному ініціатор його створення Олександр Гаврон.
У музеї планують відтворити будівлі, ремесла й побут початку 20-го століття та організувати там повний цикл тогочасного виробництва сільськогосподарської продукції.
Етнографічний музей просто неба облаштовують на околиці села Гільча Здовбицької громади Рівненського району.
Читайте також: Ладомирія: чим вражає етнопарк у Радивилові
За проєктом там планують розмістити десять автентичних і відтворених будівель початку 20-го століття, зазначив Олександр Гаврон. Хата, яку почали монтувати на початку жовтня, збудована у 20-30-х роках минулого століття.
«Хату ми перевезли із сусіднього села Урвенна. У ній років десять уже ніхто не жив. Мій знайомий купив цю хату разом із землею. І місяць тому подарував її нам в музей. Ми розібрали її за чотири дні й перевезли. А потім дізналися, що ця хата потрапила в Урвенну у 1948 році із села Точевики – це невеличке село колишнього Острозького району. Вона десь – 20-30-х років минулого століття, дерев'яна, гарно збережена. Але плануємо її зробити більшою», – пояснив ініціатор створення скансену.
Читайте також: Студенти з Польщі та України досліджуватимуть архітектурну спадщину Волині
На основі цієї хати Олександр Гаврон планує відтворити садибу заможного селянина.
«Ми вже завершили опалубку до фундаменту цієї садиби й приступаємо до монтажу вже самої хати. Її розміри будуть 8 на 14 метрів, поруч потім змонтуємо навіси, під якими будуть кузня, млин, конюшня і комора для збіжжя. Усе це займе площу приблизно 400 метрів квадратних», – пояснив він.
Дерев'яна хата, яку розпочали монтувати на околиці Гільчі – перша черга будівництва етномузею, у якому планують відтворити повний цикл сільськогосподарських робіт. Від посівної – до випікання хліба.
Задля цього Олександр Гаврон зібрав і відреставрував автентичні плуги, віялку, молотарку, жорна. Працюватиме усе це на кінному приводі чи паровій машині.
Більшість механізмів виготовили понад сто років тому на місцевих підприємствах, власниками яких були чеські переселенці. Їх у Гільчі до 1947 року проживало приблизно 80%.
Читайте також: У Рокинівському музеї реставрували унікальну пам’ятку народної архітектури
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром