Волинський свідок загибелі Чорновола: що про нього відомо

16 Вересня 2021, 14:58
В’ячеслав Чорновіл 5627
В’ячеслав Чорновіл

Український інформаційний простір 14-15 вересня сколихнула заява колишнього заступника генерального прокурора України Миколи Голомши про вбивство В’ячеслава Чорновола

У цій заяві прозвучала ще одна важлива деталь: підтвердження версії про вбивство головного свідка, а можливо координатора спецоперації зі знищення лідера Народного руху України Івана Шолома, який проживав у селі Кам'януха тодішнього Маневицького району. 

Його смерть відразу здавалася дивною для родичів, але офіційною причиною смерті назвали інфаркт. Згодом тіло Шолома ексгумували і робили повторну експертизу. 

Читайте такожУ Луцьку вшанували пам'ять українського політика В’ячеслава Чорновола

Подаємо пряму мову Миколи Голомши без змін.

«Ми розслідували справу про вбивство Чорновола… І встановили, що Чорновола було вбито. Було вбито чотирма ударами кастету у потиличну ділянку голови і таким самим кастетом було добито водія. Безперечно, що не ДТП. Було встановлено відключення подушок безпеки, підробку огляду місця події, було встановлено вбивство на Волині основного свідка. Коли ми відкопали труп, там були важкі метали в кістках. І ми розкрутили експерта, який сказав, що він не проводив розтин тіла Чорновола», – сказав Микола Голомша в ефірі заявив в ефірі «4 каналу» 14 вересня.

В Офісі генпрокурора і Міністерстві внутрішніх справ цю заяву наразі не коментували.

Журналісти Район.Історія зібрали інформацію про Івана Шолома, яку свого часу публікували національні і регіональні медіа. 

В’ячеслав Чорновіл – український політичний діяч, дисидент, журналіст, трагічно загинув 25 березня 1999  року,  коли 25 березня 1999 року його автомобіль врізався в «КамАЗ» із причепом. 

Політик і його водій Євген Павлов загинули на місці ДТП

Несподівано, через деякий час у лютому 2000 року помер головний свідок автокатастрофи – Іван Шолом, який знаходився в кабіні КАМАЗа.  

У пресі писали, що 1998 року Іван Шолом їздив на заробітки у Дніпропетровську область. А весною наступного року він звідти супроводжував зароблене ним і його колегами зерно, яке везли додому. 

Неподалік від Києва їх КамАЗ потрапив у сумнозвісну автоаварію, яку правоохоронна система України визнала за випадкову ДТП. 

Після загибелі лідера НРУ Шолом виїхав у Волинську область в село Кам'януха, де працював механізатором колгоспу. Як розповідали рідні і знайомі, після аварії він був пригніченим та уникав розмов.

Є свідчення, що за кілька днів до смерті Шолома до нього навідувалися невідомі люди.  

За офіційною версією, чоловік помер від серцевого нападу під час запою. Проте слідство підозрювало, що він був отруєний, у зв'язку з чим була призначена токсикологічна експертиза його ексгумованого тіла.

Згідно її результатів, Іван Шолом помер від ішемічної хвороби серця. Втім, в його організмі були знайдені важкі метали, вміст яких перевищував допустимі норми. До цього часу ніхто не відповів на запитання, як саме вони потрапили в організм Шолома. 

Ось як описує останній день Івана Шолома та ексгумацію його сестра Катерина у газеті «Вісник»:

«Мій брат з 1958 року. У нього день народження 8 лютого, а помер в ніч на 9 лютого у 2000-му, в 42 роки. Навіть й року не минуло з часу тієї аварії. Він був завжди здоровим, не знав, що таке таблетка. Ні на що не скаржився й в останні дні. То була неділя. Вранці хотів вийти на вулицю, і раптово впав на диван.

Ми бігом по медичку. Вона сказала, що їй не подобається його серце й Івана треба везти в лікарню. В Маневичах викликали лікаря. Після того, як він оглянув брата, почули, що в нього інфаркт. А в ніч на четвер Іван помер. був при пам’яті, знав, що у нього день народження, навіть того дня краще почувався.

Коли останній раз приїжджали якісь слідчі й розпитували про нього, то цікавилися, чи він нічого не палив на вулиці. А що ж зимою будеш палити?

До нас приїхали люди десь у липні і сказали, що така й така справа: тіло брата треба відкопати, щоб провести експертизу, чи його не отруїли. Я навіть не знала, що сказати. Добре, що тут у мами тоді були й брати. Запитали у них, і ми всі погодилися. Правда, до могили нікого не підпустили. Нам пообіцяли, що результати експертизи повідомлять, але до цього часу нічого не знаємо».

У 2010 році журналіст Володимир Кулеба, який тривалий час займався темою загибелі політика у колонці Української правди «Чи буде розкрите вбивство?» називав Івана Шолома можливим координатором  спецоперації з усунення В'ячеслава Чорновола. 

Несподівана заява Миколи Голомши породила ряд запитань у суспільства: чому людина, яка безпосередньо причетна до розслідування мовчала стільки років? Хоча версія про умисне вбивство і повторні розслідування справи ініціювалися неодноразово після обох українських Майданів.

Українська письменниця Оксана Забужко відрефлексувала на новину так:

«Каюсь, я тоді, в 1999-му – повірила офіційній версії: дуже вже щиро-переконлива – хоч і некрасива, як мені тоді подумалось, – була стаття покійного Сашка Кривенка в ПіКові про те, як «вчасно» пощастило Чорноволові загинути в ДТП – якраз, мовляв, коли він уже нікому був непотрібний і нецікавий, ще трошки – і був би перетворився на смішного-буркотливого дідуся-пенсіонера...

В принципі, я мала б тоді знати, що «знецінення жертви» – це якраз класична технологія кремлівського державного тероризму, «гебешна», але ж так хотілося вірити всім фукуямам світу, що вся та андроповщина з її «массовым профилактированием» і «точечными репрессиями» вже позаду і нас не стосується...».

Читайте також: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну»: десять слів про Євгена Сверстюка

Коментар
27/10/2021 Середа
27.10.2021
26.10.2021
25.10.2021
24.10.2021