На Любешівщині зв'язкова УПА через роки встановила хрест на могилі повстанця
2157 
Уродженка Любешівщини мала тверді державницькі переконання, не зреклася їх попри багаторічне ув'язнення та доглядала могили своїх побратимів, загиблих у боротьбі за незалежність України.
Біля автодороги Любешів – Велика Глуша, між Деревком і Биховом, стоїть дерев’яний хрест, обвитий стрічкою. З’явився він там кілька десятків років тому. А встановила його уродженка села Бихів Валентина Андрусик, котра в молодості була зв’язковою УПА та за свої переконання відбула десять років заслання – пише «Нове життя».
Молода бихівчанка, ідеться далі, в буремні сорокові минулого століття мала тверді політичні переконання – вона була прихильницею ідей Української Повстанської Армії. Мало того, стала навіть її зв’язковою та мала позивний «Козачка»
Світогляд дівчини сформували її батько та Семен П’ятигорик.
«Тато «Козачки» в період польсько-української війни служив у східній Галичині, сам цікавився історією України. Галичани сформували з нього переконаного самостійника, і це передалося Валі», – пише Микола Терещук у книжці «Деревок із діда-прадіда».
Але за таку тверду позицію Валентині довелося поплатитися волею. За зв’язок із ОУН радянська влада засудила її до десяти років заслання, які відбувала в Сибіру.
В ув'язненні працювала електриком, а жила в одному бараці з російською співачкою Лідією Руслановою.
Повернувшись додому, Валентина, не зреклася своїх переконань. На Тернопільщині, у Кременці, де поселилася, вийшла заміж, народила дітей, продовжувала бути активною учасницею оунівського руху.
При цьому не забувала і колишніх своїх побратимів: відновлювала зруйновану комуністами могилу оунівця з Галичини Ореста, якого вбили червоні партизани під селом Пнівне, а вона поховала його на кладовищі села Бихів; поставила березовий хрест в приблизному місці загибелі упівця Івана Якимчука з Деревка.
«Тітка пам’ятала, де його закатували у лісі. Там тепер неподалік рекреаційний пункт. Тож поставила хрест і щоразу, коли приїжджала в Бихів, доглядала те місце. А у двохтисячному році ми з чоловіком поставили там новий дубовий хрест, насипали невеличкий курган, аби було видно, що то місце вшанування полеглого. Тоді якраз була присутня й тітка Валя. То вона дуже плакала й водночас раділа, що буде збережена пам’ять про ті події», – розповідає племінниця Валентини Руслана Турко.
Цей хрест стоїть донині. Час від часу родичі Валентини Андрусик пов’язують на ньому стрічку, бо ж так заповіла тітка. А декілька років тому лісівники та представники місцевої влади посадили біля могили повстанця з Деревка калину.
На жаль, п’ять років тому відійшла у засвіти і сама Валентина Андрусик. Вона до останнього свого подиху залишалася ревною націоналісткою та продовжувала свято берегти пам’ять про минувшину.
Читайте також: Майже шістдесят років волинянка потайки доглядала могилу повстанця
Читайте також:
- Любешів
Бихів: ткаля Анастасія Андрусик та її столітній верстат
- Любешів
Декларування доходів: які статки оприлюднив староста Бихівського округу
- Любешів
У Бихові поліція виявила за кермом фольксвагена нетверезого водія
- Любешів
Бихів: у ліцей закупили тверде паливо
- Любешів
Біля Бихова здають в оренду 10 гектарів землі