У Ковельський музей передали столітню цеглину

14 Липня 2021, 16:31

1900

Старовинна цеглина

Ковельський історичний музей отримав новий експонат, який подарував місцевий житель Юрій Лобанов.

Про це повідомила Мирослава Мороз у групі «Прихильники музеїв і мандрівок» в фейсбуці.

Старовинну цеглину знайшли у Ковелі під час будівельних робіт по встановленню опорних стовпів для парканної огорожі по вулиці Толстого попри територію стадіону «Верес», що у міжвоєнний період була територією костелу Св. Станіслава.

«Цеглина віком понад сотню літ, розмірами: довжина – 20 см, ширина – 8,5 см, товщина 4.5 см. Палітра відтінків включає пісочні і молочні відтінки. На фасаді цеглини у прямокутному обрамленні розміщене тавро (логотип) – це свого роду «підписи власника підприємства, виробничі знаки». Це літери «Г.R. Т.Б.» і посередині зображений якір.

Ймовірно, що якір на цеглині свідчить про те що, виробництво застраховане у «всероссийском обществе «якорь». Саме там після пожежі 16 червня 1903 року були застраховані підприємства Бергенгейма, про що повідомлялось в газеті «Російські відомості» 17 червня 1903 року, № 165», – йдеться у дописі.

Читайте також: У Рівному відкрили Музей фотографії

Музейники припускають, що це вогнетривка цеглина заводу харківського промисловця Бергенгейма або ж підробка під нього.

Відомо, що Едуард Бергенгейм – фін шведського походження, син архієпископа міста Або (зараз Турку), розвивав свою кар’єру у військовому напрямку, але спочатку доля його пов’язала з Курсько-Харківсько-Азовською залізницею, а згодом із промисловістю.

Едуард Бергенгейм

Читайте також: У Ковельському музеї є унікальне піаніно XIX століття від волинянина Августа Стробля

«У 1876 році в Харкові він відкрив завод, на якому випускали теракотові вироби, кахлі, каналізаційні труби, плитку для підлоги та тротуарів. У 1891 році було створене «Товариство з виробництва вогнетривкої цегли, гончарних виробів» Барона Е.Е. Бергенгейма. Такий титул у пана Бергенгейма і справді був. У 1879 році він став бароном Великого князівства Фінляндського, звідки був родом. Однак похований Едуард Бергенгейм у Харкові на лютеранському кладовищі», пише Мирослава Мороз.

Читайте також: У Дубенський заповідник передали раритети із Франції

Вироби Бергенгейма були відомі далеко за межами Харкова. Їх використовували при будівництві Лівадійського палацу в Криму, «Будинку з химерами» Городецького в Києві, залізничного вокзалу в Москві. За радянських часів завод націоналізували.

Якісну продукцію заводу Бергенгейма (близько 1000 експонатів), можна побачити у музеї керамічної плитки та сантехніки, який створили у 2003 році в Харкові.