Жителька села Рованці відзначила 95-річний ювілей
Життєвий шлях пані Марії видався нелегким та тернистим, адже жінка була активною учасницею українського національно-визвольного руху 40-х років XX століття.
Марія Миколаївна Семенюк (у дівоцтві Шевчук) народилася 12 липня 1926 року у сім’ї заможного селянина у селі Іванчиці Луцького району. Про це пишуть на сайті Боратинської громади.
Була найстаршою з п’яти дітей у дружній сім’ї. Навчалась у сільській школі, потім – у Луцькій гімназії.
У юному віці Марія долучилася до лав упівців – як зв’язкова повстанців отримувала і передавала грипси. Дівчині нескладно було виконувати роль підпільниці-листоноші, через те, що вона на той час була доволі грамотна, адже працювала фінагентом.
У квітні 1945 року 18-річну Марію заарештували за зв’язки з УПА і засудили за статтею 54-1 а Кримінального кодексу УРСР. Потім вивезли у Кустанайський край всю сім’ю Шевчуків: матір з чотирма дітьми та батька-фронтовика.
Читайте також: Перстень коханої як символ розлуки: історія кохання оунівців з Жидичина
Важко уявити, як ця тендітна жінка могла працювати на лісоповалі у Сибіру. У 1951 році Марію перевели у Воркуту, на крайню північ, 150 км за полярним колом, де морози доходили до 50 градусів, а зима тривала 8 місяців. У Воркуті Марія познайомилась з вихідцем з Волині Олександром Семенюком, з яким одружились. Згодом у Семенюків народилися дві доньки: Ольга і Галина.
У 1993 році Марію Миколаївну реабілітували. Лише у 2000 році з Воркути разом із сім’єю вона повернулася на Волинь, у село Рованці, де проживає і нині.
Матеріали зібрали юні краєзнавці загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня села Рованці, гуртківці Волинського центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді
Читайте також: Кабмін України затвердив порядок виплат компенсацій реабілітованим особам
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром