Полісяночка та Соколи на Шаччині: пісня зігрівала, об’єднувала і дарувала любов

15 Червня 2021, 13:27

2630

Співочий колектив

«Хлопці – в білих сорочках, чорних штанах, дівчата – в блузах і спідницях таких же кольорів… Бувало, йшли ми, молоді, красиві, по селищу і співали пісні під супровід баяна. Люди віталися, усміхалися до нас, проводжали поглядами. На околиці ми всі вантажилися в тракторний причеп і їхали в Мельники …на гастролі!».

Цими та іншими теплими спогадами про роки творчості була сповнена зустріч колишніх учасників вокальних колективів «Полісяночка» і «Соколи» у Шацькому будинку культури.

Організаторка заходу Ніна Вирович, керівниця народного ансамблю «Молодички», розповідає, що з того часу пройшли десятки років. Проте українська пісня, виплекана в хор-ланці, в жіночому і чоловічому ансамблях та сотні разів заспівана на сільських сценах, об’єднує учасників і донині.

Читайте також: Волинські музики на старих світлинах

До 20 осіб завітали на зустріч, аби поспілкуватися, пригадати найяскравіші моменти, переглянути спільні фото і, як у старі добрі часи, звеселити серце душевною українською піснею.

«Ми не лише виконували пісні, а й танцювали, ставили цілі вистави, тому на виступи в селах Мельники, Піща, Острів’я, Прип’ять та інших приходило дуже багато людей», – розповідає Ніна Вирович, котра на той час була керівницею цих колективів.

Всі були одержимі піснею, творчістю, могли до світанку проводити репетиції. Не боялися ні морозу, ні хурделиці – взимку їздили на концерти на відкритих причепах чи в дірявих будах. Приїжджали до своїх шанувальників замерзлими, обледенілими, але теплий прийом, щедрі оплески і щасливі усмішки селян зігрівали серця артистів і додавали наснаги.

Читайте також: Поєднання історії та мистецтва: як звучав третій день арт-променаду в Луцьку

Пісня зробила співочі колективи єдиною родиною, тому не дивно, що деякі учасниці «Полісяночки» одружилися з хлопцями із «Соколів» та створили міцні сім’ї.

А скільки було в спільній діяльності веселих моментів, які не забулися і донині. Співаки провалювалися на виступах під підлогу! Шукаючи загублені від клубу ключі, зривали дошки старенької сцени! Збиралися на репетицію о 4 годині ранку, після закінчення танців!

Кожен, хто прийшов на зустріч, зізнався, що це були найкращі часи в його житті. Та ніхто не сумував за ними, навпаки, раділи та дякували Ніні Вирович за те, що прищепила любов до пісні й дала можливість ще раз прожити щасливі миті.

Читайте також: Старовинні поліські пісні у виконанні чоловічого тріо із села на Волині