Великодні традиції Волині, які записав фольклорист В’ячеслав Камінський

03 Травня 2021, 16:31
Картина Миколи Пимоненка. Великодня утреня, 1904 р. 2427 Джерело: https://www.facebook.com/volyncentre
Картина Миколи Пимоненка. Великодня утреня, 1904 р.

В часописі «Київська старовина» є публікація наукового характеру, авторства відомого волинського мовознавця, фольклориста та етнографа В’ячеслава Камінського

Досліднику вдалось записати традиції, які практикувались в селі Косареве, Дубенського повіту, тогочасної Волинської губернії. Про це пише Центр дослідження і Відродження Волині.

Нині це одноіменне село Косареве Млинівського району, Рівненської області. Записані дані відносяться до 1905 року.

Читайте також: Як солдати святкували Великдень під Луцьком у 1917 році

«Дослідник писав такі слова про освячення пасок «Збирається багато люду. О 12 годині ночі, розпочинається «заутреня», а потім «літургія». В селі всі намагаються попасти в храм чим раніше, щоб зустріти святкові «пєнія Христосъ воскресе» саме тут. Після літургії відбувається освячення пасочок, які знаходяться на скатертинах, вистелених навколо храму. Далі кожен намагається чим швидше взяти своє «свячене» і по скоріше піти додому. Це не випадково, адже існує давнє повір’я, хто раніше повернеться додому після Великодня, той найраніше збере успішно врожай хліба. Тому всі в селі поспішають додому.

Впродовж великодньої ночі прийнято, щоб в хаті була запалена свічка чи лампа, а біля церков на погостах палали вогнища. О десятій вечора, відкривається храм і починають читати «Д'яній апостольскихъ»», – йдеться у дописі.

Читайте також: Як вітали з Великоднем і готували паску у родині Косачів

Картина Миколи Пимоненка. Великодня утреня, 1904 р.
Картина Миколи Пимоненка. Великодня утреня, 1904 р.

Читайте також: Глиняна писанка початку ХІІ століття, яку знайшли на Рівненщині у 2013 році

 

 

Коментар
25/04/2024 Четвер
25.04.2024
24.04.2024