«Маршрут «Волинський спадок» дасть поштовх для пішохідного туризму», – Тарас Сиротюк

У світі існує такий популярний вид активності, як подолання трекінгових маршрутів. Втім, чомусь уявити, що таким чином можна мандрувати Волині – незвично. Але така можливість є, адже незабаром з’явиться ще один – великий історико-культурний екомаршрут «Волинський спадок».

Безпосередньо його нанесенням займається керівник туристичного клубу «ANTAR» Тарас Сиротюк.  Прес-служба проекту «Волинський спадок» дізналася у Тараса Сиротюка, що собою являє процес маркування та які особливості розробки шляху для туристичного маршруту «Волинський спадок».

– Як людям орієнтуватися під час такої подорожі?

– В Україні є затверджений державний стандарт «Знакування туристичних шляхів», який абсолютно не придатний для того, щоб його використовували. Автори стандарту проробили титанічну працю, проаналізували світові стандарти і вирішили з цього всього зробити щось своє, яке б відрізнялося від інших. Я розумію їх, як людей, що хочеться зробити щось оригінальне, але на практиці виходить дуже ніяк. 

Перші рази маркували згідного цього стандарту. Далі ми від нього відійшли повністю. Зконтактували з організацією «Карпатські стежки», яка займається створенням мережі маркованих туристичних маршрутів та їхнім утриманням на території Українських Карпат. Потім почали співпрацювати з польським краєзнавчим товариством якраз у плані маркування туристичних шляхів.  Тож ми зараз використовуємо методичні вказівки «Карпатських стежок» та норми маркування польського стандарту. Також подорожуємо і бачимо, як це організовано у світі. Тому ми хочемо, щоб це було максимально наближено. Ще ми керуємося тим, що значна частина людей їздить відпочивати у Карпати. Вони бачать, як там промаркований туристичний шлях. Відповідно, щоб і у нас  не губилися і розуміли, робимо все те саме. Ти навіть на підсвідомому рівні бачиш: ага, марка, значить усе добре, можна йти далі.

А наближено до польського тому, що це наш найближчий  сусід. З Польщі можуть їхати туристи.  Вони часто приїжджають, цікавляться. Це дасть нам  можливість співпрацювати у майбутньому при створенні піших переходів в межах Шацького нацпарку чи Західного Побужжя. Тут ми можемо з’єднуватися з їхньою мережею, тобто виходити у світову мережу. Це такі плани на перспективу та майбутнє. 

керівник туристичного клубу «ANTAR» Тарас Сиротюк

– Що передбачає процес маркування?

– Оскільки у мене є досвід в організації мандрівок, то це стало великим плюсом у створенні маркованого туристичного шляху. Ми знаємо, як правильно організувати цей процес: від кількості переходів між об’єктами до визначення ділянок, які можуть бути цікавими. Знаємо безпечні місця, зазначаємо інфраструктурні об’єкти, які потрібні для забезпечення мандрівки. Чим далі ми рухалися, тим більш цікавою виявлялася робота.

А про сам процес розповім детальніше на прикладі туристичного шляху «Вовчак: Волинська січ», який ми розробили у 2019-2020 році з «Волинською фундацією» та Українським інститутом національної пам’яті. Робота була дуже цікава, адже була величезна маса історичних об’єктів. Хоча інформації про неї було обмаль. Тож першим етапом стала розвідка. Спочатку збирали інформацію, яка знаходиться у вільному доступі. Пізніше були виїзди на місця. Вже безпосередньо з місцевими жителями, краєзнавцями,  істориками досліджували ці об’єкти. Планували, як правильно між собою їх з’єднати . Знову ж таки ми проходили повністю маршрут, щоб записати чистий трек. Відповідно до нього ми вже мали інформацію по відстані до об’єктів, між ними та між точками інфраструктури. І лише після затвердження остаточного варіанту ми перейшли до маркування на терені. Наносили туристичну марку на природні та штучні об’єкти. Де це дозволяється. А де не дозволяється або ж де необхідно рознести шлях – встановлювали стовпи і кріпили вказівні таблиці. Останній етап – розміщення інформаційних стендів.

Читайте також: «Волинський спадок» буде одним із найбільших маршрутів у регіоні

– А щодо «Волинського спадку», які його особливості?

– Волинський спадок – це маркований туристичний шлях за маршрутом «Волинський спадок», протяжністю приблизно 150 кілометрів. Об’єднує між собою величезну масу різних об’єктів.  Долати цей маршрут можна буде пішки, велосипедом або власним транспортом. Посередині ми його розділимо лінією та утворимо «вісімку», щоб зробити два менші кола. Сама лінія буде проходити по долині річки Путилівка через Цумань і виходитиме до санаторію «Червона калина».

До основних пунктів, звідки можна буде починати ходити цей шлях – це Дерно, Клевань, Деражне, Олика, Городище. До них можна дібратися громадським транспортом чи власним. Враховуючи те, що можна проходити менші кола, транспорт можна залишати у населеному пункті. Робити менше кола і переїжджати. 

Ми намагаємося розробити маршрут, який буде максимально підходити усім групам людей. Щоб і походити, і погуляти, і подивитися.

Також ми під час роботи будемо визначати місця під ночівлю та інші інфраструктурні моменти. Це місця парковок, ночівлі, питна вода, оренда спорядження, екскурсії. Плюс на інформаційний буклет та сайт нанесемо уже існуючі екостежки. Наприклад, є дуже класні оглядові майданчики для бьордвочінгу. Не забудемо і про важливі інфраструктурні об’єкти: поліція, рятувальна служба. 

А стенди будуватимуться дизайнером таким чином, щоб вони містили максимальну кількість корисної інформації. 

Читайте також: Маршрут «Волинський спадок» пролягатиме стежками УПА

– Який буде результат від цього проєкту?

– По охопленню та відстані – це найбільший туристичний шлях на Волині. Ми охоплюємо майже все: історичні, природні об’єкти, цікаві місця, незвичні ландшафти. Стартувати можна будь-де. Перевага також, що через Клевань проходить міжнародна траса. Тож сподіваюся, що «Волинський спадок» дасть поштовх для активного пішохідного туризму у нас в області.

Читайте також: У Луцьку презентували відреконструйовані підвали Вежі Чорторийських

Розмову підготувала прес-служба проєкту