Маршрут «Волинський спадок» пролягатиме стежками УПА

13 Квітня 2021, 13:26

2110 Джерело: Фото Вадима Степасюка

Відкриття маршруту «Волинський спадок» планується на початку літа 2021 року. Він матиме протяжність близько 150 кілометрів та пролягатиме територіями суміжних громад Волинської та Рівненської областей.

Долаючи історико-культурний маршрут відвідувачі знайдуть місця, у яких залишився слід від нескореної боротьби УПА. Про це повідомили на сторінці «Волинська фундація» у фейсбуці.

«Українська повстанська армія – це передусім особиста історія краю, адже у національно-визвольній боротьбі брали участь тутешні хлопці та дівчата або місцеві жителі всіляко їм допомагали», – йдеться у дописі.

Читайте також: «Волинський спадок» буде одним із найбільших маршрутів у регіоні

Організатори також опублікували інформацію про локації маршруту:

До початку 1950 років Цуманська пуща була однією з баз опору повстанців на Волині.
Влітку 1943 року в Олицькому військовому районі активно діяла боївка УПА, яку очолював Жук (Стефанович Андрій Панасович). Він організував перехід узбецького гарнізону смт Олика на сторону УПА. За даними агентів був оточений енкаведистами та загинув 23 липня 1944 року в клуні жителя села Носовичі разом з 3-ма бойовиками, а ще п’ятеро потрапили в полон. За іншою версією – загинув взимку 1945 року у селі Залісоче, оточений НКВС на подвір’ї сім’ї Малімонів.
Край також прославився лицарем, нагородженим Бронзовим Хрестом Заслуги, Малімоном Іваном Івановичем. Мав декілька псевдонімів – 22, Артем, Бджола, Василь, Доктор, Задорожний. Народився 1918 року у селі Залісоче. Отримав освіту зубного техніка, член ОУН з 1939 року. Був командиром сотні в курені УПА «Погром», очолював будівництво криївок для керівників ОУН. Був учнем та співробітником графічної ланки Зота (Ніла Хасевича). Керував підпільною друкарнею. Загинув 29 грудня 1951 році у бою в селі Яроповичі Андрушівського р-ну Житомирської області разом з підпільницями Ноною та Мартою.
Могила воїнів УПА на кладовищі у селі Мощаниця, поблизу урочища Папики. Тут спочивають останки 15 повстанців, що впали 28 серпня 1944 року у бою з НКВС. А саме: окружний господарчий з дружиною, 6 стрільців з сотні «Лева», 2 з сотні «Богдана» - Моряк і Скорий, стрілець Давидов Федір з Мощаниці, Леснік Федір та інші…
Могила вояків УПА у смт Цумань. Старожили говорять, що воїни УПА Михайло Андрійович Арендарчук і Володимир Зіновійович Ховайло – уродженці смт Цумань – брали участь у бою із нквдистами і загинули на місці, де зараз встановлений пам’ятник.
Навколо Чортового болота ховались серед густого лісу криївки українських повстанців. Є підстави вважати, що в лісі неподалік був бункер-штаб головнокомандуючого УПА Василя Кука.
Історія сіл Деражне та Дюксин тісно пов'язані з повстанським рухом. Єдиний в Україні пам’ятник Біблії постав на місці постамента пам’ятника Леніну. А у 1945 році на цьому ж місці стояла шибениця, на якій був повішений молодий повстанець – Олександр Кравчук.
Пам’ятник загиблим воїнам УПА та борцям за незалежність України відкрито поблизу раніше встановленого пам’ятного хреста на кургані. За словами істориків-дослідників, на місці, де зведено новий пам’ятник, у часи лихоліття членами НКВС було розстріляно близько 500 борців за вільну Україну, воїнів УПА. На сьогоднішній день встановлено імена трьох десятків героїв. Їх прізвища закарбовані на меморіальній дошці новоспорудженого пам’ятника.
У селі Дюксин народився легендарний митець, художник-пропагандист УПА Ніл Хасевич.

Читайте також: П'ять текстів про УПА від Район.Історія, які варто прочитати