Розвінчуємо комуністичні міфи: євреї в УПА на Волині

04 Квітня 2021, 10:23
Лейба Домбровський, співробітник політичного відділу УПА 3267 Джерело: grimnir74
Лейба Домбровський, співробітник політичного відділу УПА

За свідченнями учасників українського руху опору проти комуністичної окупації, більшість лікарів ув Українській повстанчій армії були євреї.

Все життя нас вчили прирівнювати бандерівців й узагалі українських націоналістів з нацистами в геноциді євреїв. Як і все, що насаджувалося більшовиками, і це виявилося брехнею. Про це пише у своєму блозі Олексій Желєзнов.

У лютому-березні 1943 року націоналісти на території Волині створили УПА. Повстанська армія прийняла у свої лави кілька тисяч українців та представників інших національностей: татар, грузинів, азербайджанців, вірмен, узбеків, росіян. На цьому збройному етапі українського визвольного руху документально фіксується участь у ньому і євреїв.

«Більшість лікарів УПА були євреї, яких УПА рятувала від знищення гітлерівцями. Лікарів-євреїв вважали рівноправними громадянами України та командирами української армії. Тут необхідно підкреслити, що всі вони чесно виконували свій тяжкий борг, допомагали не тільки бійцям, але і всьому населенню, об'їжджали території, організовували польові лікарні та лікарні в населених пунктах. Не покидали бойових рядів у важких ситуаціях, навіть тоді, коли мали можливість перейти до червоних. Багато з них загинули в боротьбі за ті ідеали, за які боровся весь український народ» – писав в.о. керівника ОУН (б) в 1941-1943 роках Микола Лебедь.

У радіограмі в Центр 30 жовтня 1943 року керівники одного з комуністичних партизанських загонів Бегма і Тимофеєв повідомляли, що «націоналісти в Дубровиці мобілізували всіх кравців для виготовлення теплого одягу на зиму. За останнім розпорядженням штабу націоналісти приймають до себе всіх, крім поляків. Нині серед націоналістів багато євреїв, особливо лікарів.

Відзначали участь євреїв в УПА і радянські репресивно-каральні органи. Спеціальна доповідна записка начальника управління контррозвідки «Смерш» 1-го Українського фронту генерал-майора Осетрова секретарю ЦК КП (б) У Микиті Хрущову оповідає про затримання 1 лютого 1944 «активного члена ОУН, єврея» Лейби Йосиповича Домбровського (псевдонім «Валерій»). З тексту випливає що він, уродженець села Ольшаниця Рокитнянського району Київської області, 1910 року народження, з 1929 по 1941 року перебував в ВКП (б). Закінчив юрфак Київського університету. На початку радянсько-німецької війни був призваний у Червону армію і, беручи участь в боях, в 1941 році був поранений і потрапив у німецький полон.

Змінивши прізвище, ім'я, по батькові та національність на українця Леоніда Панфіловича Дубровського, він зумів  вирватися з нацистської неволі. Поселившись у місті Рівне, наприкінці 1941 року встановив зв'язок з Організацією українських націоналістів і з початком збройної боротьби в 1943 році став співробітником політичного відділу Української повстанської армії. 

Працюючи в політвідділі, Лейба Домбровський написав ряд «контрреволюційних націоналістичних листівок, брошур та відозв», у яких «зводив наклепи на Радянський Союз», заявляв, що «Москва пригнічує народи не російської національності», закликав пригноблені народи «до збройної боротьби з радянською державою». Серед підготовлених ним матеріалів – відозви до узбецького, таджицького, вірменського й інших народів. У серпні 1943 року обвинувачений написав брошуру «Як московський царизм підкорював народи».

Цікаво, що, згідно з цим документом, не націоналісти втягнули його в ОУН, а він сам «встановив зв'язок» з бандерівцями. До речі, про подібні ініціативи інших євреїв свідчить уривок зі звіту одного з керівників тилу військового округу УПА «Заграва», що описує ситуацію біля міста Костопіль на Рівненщині в серпні 1943 року: «Національних меншин в цих трьох районах немає, за винятком декількох євреїв, які останнім часом добровільно прийшли до нас працювати ..»

Одним з найкращих лікарів у загоні УПА імені Івана Богуна, який базувався в південній частині Волинської області, був амбулаторний лікар Шая Давидович Варма («Скрипаль»). Згідно з протоколом допиту після арешту в серпні 1944 року органами НКВС, він народивсь у Варшаві в 1909 році. Навчався один рік у Франції, в 1937 році закінчив Варшавський медичний інститут, дружину звали Броніслава. До 1939 року працював у єврейському госпіталі у Варшаві. Потім, під час німецько-польської війни, рятуючись від гітлерівців, виїхав до містечка Володимир-Волинський на Західній Україні, де працював лікарем-епідеміологом, а пізніше став лікарем сільської амбулаторії, яким і працював у роки німецької окупації. Був мобілізований в УПА в травні 1943 року, служив там до серпня 1944 року. За цей час вилікував, за його власними свідченнями на допиті, 200 українських повстанців.

«Варма був добрим лікарем, який у бункерних умовах робив складні операції, він чудово грав на скрипці, з якою ніколи не розлучався. Йому і псевдонім дали «Скрипаль». Коли випадала вільна хвилина, повстанці збиралися на лісовій галявині, запрошували Варму пограти для них. Його всі любили і берегли», – розвідниця УПА Галина Островецька («Коханська»).

За свідченням Островецької, за діяльність в УПА Шаю Варму комуністи засудили до двадцяти років концтаборів.

За спогадами сотенного УПА В. Ніновського («Грабенка»), який діяв у північній, лісовій частині Рівненської області, лікарем у його батальйоні був єврей з міста Рівне під псевдонімом «Чорний». Коли було багато поранених, «доктор Чорний, крім УПА, постійно бував на санітарних пунктах, щоб надавати допомогу селянам, оскільки інших лікарів у тому регіоні не було.

Читайте такожОстанній бій очільників Ковельського окружного проводу ОУН

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
26.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром