Агентів, які готували вбивство Максима Рильського, знешкодила в Луцьку служба безпеки ОУН
Тоталітарна система силою примушувала людей писати поезію «з паровозиками» на прославлення комуністичної партії та її вождів.
19 березня був день народження класика української літератури Максима Рильського. І саме цього дня 1931 року, коли знаний поет відзначав своє тридцятишестиріччя, його заарештували – пише у фейсбуці уродженець Луцька історик Ігор Кулик.
Арештованого Максима Рильського доправили у Лук'янівське СІЗО Києва вночі, під конвоєм НКВД. Вдома залишилися перелякана дружина та діти. Від цього дня він – український контрреволюціонер, у якого попереду були допити та тривожна невідомість ув`язнення.
Насправді Рильський не зробив нічого крамольного, зазначає автор публікації, він просто не писав про партію, революцію, новітню країну Рад, не брав участі в ідеологічних дискусіях. А також потрапив у «погану» компанію неокласиків – це згодом розстріляні Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара та ін. Цього на початку бентежних 1930-х для НКВД було задосить.
Рильського протримали у в'язниці близько п'яти місяців.
«Моя провина перш за все негативна, тобто я винен не так у тому, що я робив, як у тому, чого я не робив, хоч і повинен був робити», – покаявся він.
Водночас, попри провокативні допити, не обмовив своїх друзів-поетів. У постанові НКВД напишуть: «в процессе следствия не было собрано достаточных данных у направлению следственного дела на него в судебные органы».
У перший день на волі, під час прогулянки парком, Рильський знепритомнів. Він зробив, можливо, найважчий вибір у своєму житті – обрав лояльність до радянської влади. Та, попри це, репресивна машина все одно підозрює і тримає його «на гачку» протягом усього життя.
У 1938 році поета разом із Павлом Тичиною, Миколою Бажаном знову розробляє НКВД. Рильського рятує Микита Хрущов, який сказав Сталіну, що дуже дивно виглядатиме ув`язнення людини, яка написала дуже популярну в Союзі «Пісню про Сталіна».
У 1947 році Максима Рильського, на той час вже двічі лауреата Сталінської премії, активно цькує та критикує як «буржуазного націоналіста» впливовий член партії Лазар Каганович.
Нещодавно з відкритих архівів КГБ стало відомо, що в 1945 році репресивна система планувала вбити Максима Рильського руками своєї ж агентури під виглядом ОУН. Втім «перевертнів» викрила та знешкодила Служба Безпеки крайового проводу ОУН в Луцьку.
Так, Рильський обрав компроміс із радянською владою. Важко уявити що відчував поет, спостерігаючи, як його друзі та колеги один за одним зникають серед ночі у «чорних воронках».
Водночас Максим Рильський залишив по собі величезну творчу та наукову спадщину – 35 поетичних збірок, переклади Адама Міцкевича, французької поезії. А також очолюваний та захищений ним від партійних зазіхань вже сучасний Інститут мистецтвознавства, фольклористики й етнології, названий на честь поета.
Помер Максим Рильський 24 липня 1964 року в Києві. У районі столичного Голосієва розташований будинок поета, де діє його літературно-меморіальний музей.
Читайте також: 100 років від дня народження волинського поета