Дослідник Великої Волині, який описав понад тисячу населених пунктів

19 Березня 2021, 17:28
Якуб Гофман 2121 Джерело: https://pl.wikipedia.org/wiki/Jakub_Hoffman_(publicysta)
Якуб Гофман

Одним із найактивніших дослідників Великої Волині був Якуб Гофман. Польський освітній діяч та краєзнавець організував масштабні дослідження у галузях історії, етнології, історичної бібліографії Великої Волині. 

Про це пише Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека.

Він народився 19 березня 1896 року у місті Коломия в сім’ї вчителя. До 1914 року проживав у місті Ясло Краківського воєводства, де й здобув гімназійну освіту.

Після завершення навчання деякий час йому довелося працювати в робітничих лавах на нафтових родовищах. Події Першої світової війни перешкодили здобути вищу освіту, і тому важливим чинником життя стала самоосвіта та вдосконалення фахового рівня.

Саме її можна вважати тим стрижнем, завдяки якому він сформувався як науковець. Якуб Гофман був учасником Першої світової війни у складі австрійської та польсько-більшовицької армії у 1919-1920 роках.

Його двічі нагородили високою польською військовою відзнакою – орденом «Хрест Величний». Після закінчення військової служби 1921 року Якуб Гофман розпочав педагогічну діяльність у Західній Білорусі та Підляшші.

Найбільш плідний період його діяльності розпочався у Рівному з 1923 року та продовжувався до початку сорокових років. У Рівне Гофман приїхав на виклик керуючого Волинською кураторією з метою організації відділу позашкільної освіти.

Якуб Гофман у Рівному працював на посаді вчителя, а згодом директора гімназії, протягом 1928-1935 років був головою правління Спілки вчителів Волинського шкільного округу.

Джерело фото: http://volyn-museum.com.ua

Разом з ним переїхала й дружина Ядвіга, яка стала однодумцем і помічником у професійних справах та повсякденному житті.

Читайте також: Кохання, яке відомий дослідник Волині проніс крізь все життя

З ініціативи Гофмана в регіоні проводилися найрізноманітніші краєзнавчі дослідження, включаючи геологічні та метеорологічні спостереження, вивчення фольклору й побуту волинян.

У результаті краєзнавчого пошуку він зробив десятки томів записів і спостережень, упорядкував тисячі експонатів і пам’яток народної культури.

Колекція волинських писанок, яку зібрали вчителі на чолі з Гофманом, налічувала близько тисячі штук, з яких 450 надіслали до Краківського музею, а збір волинської вишивки містив 1200 зразків.

Читайте також: Які писанки виробляли на Любомльщині у минулому столітті

У краєзнавчій роботі дослідник детально досліджував кожне поселення краю, його історію та особливості. У результаті Гофман описав близько 3000 населених пунктів регіону.

У 1924 році Президія охорони пам’яток доісторичної доби призначила його уповноваженим з державної охорони доісторичних пам’яток на території Волинського воєводства.

У тому ж році Гофман обстежив городище біля села Новомильськ поблизу Здолбунова. Цікаві матеріали Гофман зібрав в 1930 році під час відрядження до села Стадники, поблизу якого в 1929 році випадково натрапили на кам’яну гробницю.

Він оглянув місце унікальної знахідки, поховальний інвентар. На полі, поблизу села зібрав уламки посуду стжижовської культури.

У 1931 році Гофман обстежив городище на горі Святої Трійці в села Стежок поблизу Шумська, зібрав давньоруську кераміку 12-13 століть. А в 1933 році в лісі біля села Бечаль провів розкопки кургану, кераміка якого датується 11 століттям.

У листопаді 1933 року Волинський музей у Луцьку відкрив виставку, присвячену подіям Першої світової війни. Майже всі матеріали того часу, були представлені з приватної колекції Якуба Гофмана.

Згодом він передав у музей частину своєї колекції, яка нині зберігається у фондах і посідає чільне місце в експозиції Волинського краєзнавчого музею.

Читайте також: Листи, фотографії і зошит з піснями: які Лесині раритети зберігає Волинський краєзнавчий музей

У 1935 році виникло Волинське товариство приятелів науки (ВТПН) – науковий осередок польських вчених, які досліджували матеріальну й духовну культуру та природні багатства краю.

Вже 23 лютого того ж року Гофмана обирають до складу наукової ради. Головний офіс товариства розміщувався у Луцьку, а відділи знаходилися в Рівному та Кременці.

Неабиякий пізнавальний інтерес Гофман виявив до історичного минулого краю. Із творчої спадщини вченого зберігся рукопис історії Рівного, в якому він проаналізував соціально-економічний розвиток міста, життя та діяльність польської шляхти.

Історик подав цікаву статистику щодо кількісного співвідношення мешканців Рівного у 1885 року за релігійною ознакою, а також навів дані про національний склад міського населення станом на 1921 рік.

Цінним з позицій дослідницького аналізу став рукопис Гофмана з генеалогії князів Острозьких. Краєзнавець дослідив знатний родовід, починаючи із 1366 року, виділивши при цьому гілки князів Заславських, Збаразьких, Гольшанських та ін.

Найвагомішою справою його життя, яка суттєво вплинула на розвиток волинської історіографії, археографії, етнології, краєзнавства, бібліографії, було видання «Рочніка Волинського» (Rocznik Wołyński).

Він був засновником і головним редактором цього видання, яке виходило у місті Рівному у 1930–1939 роках. Всього було випущено вісім томів.

Наукові інтереси вченого поєднувалися з політичною діяльністю. Протягом 1935-1938 років він виконував повноваження посла до сейму Польської республіки й був у складі Гуманітарної комісії при уряді Другої Речі Посполитої, де рішуче відстоював інтереси освітян.

Після встановлення радянської влади на західноукраїнських землях 10 лютого 1940 року Якуба Гофмана разом із дружиною депортували до Горьковської області (Росія).

У 1942 році після звільнення його призначили представником польського посольства при шостій піхотній дивізії армії Владислава Андерса в Узбекистані у чині капітана польської армії.

Пізніше подружжя змушене було разом із військом евакуюватися в Іран.  Після смерті Ядвіги 7 березня 1944 року, Якуба  направили до Східної Африки, де він обіймав посаду керівника освітнього відділу делегатури Міністерства праці і громадського забезпечення у місті Найробі (Кенія).

З 1946 по 1950 рр. він працював вчителем у школі для російських і польських дітей у Танзанії. У 1950 році дослідник переїхав у Лондон. Помер Якуб Гофман у Лондоні 27 грудня 1964 року.

Та де б він не перебував – чи то на засланні в Сибіру, чи, з армією польського генерала Андерса в Ірані, або в Африці, у його серці завжди жевріла згадка про Волинь.

Читайте також: П'ять фактів про вченого Агатангела Кримського, які вас вразять

 

Валентина ГУРІНА

Коментарі
20 Березня 2021, 10:42
"польсько-більшовицької армії"???!!! Де і коли діяла така формація?
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024
27.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром