Членкиня Вищої ради правосуддя – донька волинського судді, який виніс смертний вирок упівцю Іванові Гончаруку

11 Березня 2021, 17:08
4644

Cуддю з Луцька Плахтій Інну Борисівну обрали членкинею Вищої ради правосуддя терміном на чотири роки.

Повторне таємне голосування выдбулося на XVІІI черговому з’їзді суддів України 10 березня. 

За суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області Інну Плахтій проголосувало 159 делегатів. Про це йдеться на сайті Вищої ради правосуддя.

Інна Плахтій склала присягу члена Вищої ради правосуддя. Новообрані члени ВРП почнуть виконувати повноваження після появи вакансій у складі ВРП.

Увагу громадськості привернув той факт, що члени сім'ї Інни Плахтій теж займають посади у судових структурах України. А її батько, суддя Борис Плахтій, зіграв вирішальну роль у житті борця за незалежність України та упівця Івана Гончарука, якого розстріляли наприкінці існування Радянського Союзу. 

Читайте більше в матеріалі: Останній розстріляний бандерівець: «упівця» з Волині судили на Покрову і вбили у 1989 році

Про цю резонансу справу стало відомо після розсекречення архівів КДБ і у 2019 році дослідниця Леся Бондарук опублікувала на сайті Район.in.ua історію про сфабриковану справу і судовий процес на Гончаруком, який закінчився розстрілом. 

«Так, діти не несуть відповідальності за вчинки своїх батьків. Але сьогодні на з'їзді під час складення присяги Інна Плахтій сказала, що пишається тим, що вона з суддівської родини, і дякувала своєму батьку», – поділився голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін на власній сторінці у фейбуці.

Читайте більше в матеріалі: Останній розстріляний упівець: той, хто засудив його на смерть, досі живе серед нас. БЛОГ

Ймовірно, уродженець села Грудки Камінь-Каширського району Іван Гончарук став останнім бандерівцем, кого радянська влада засудила до смерті та виконала вирок.

Його, 62-річного пенсіонера, п’ять днів судили на Покрову 1987 року за звинуваченнями, за які він вже відсидів свій термін раніше у концтаборі та був звільнений.

Іван Гончарук після арешту, 1987 року
Іван Гончарук після арешту, 1987 року

У 1946 році, ще зовсім молодого Івана звинуватили в ухиленні від служби в ЧА, участі в УПА та боях проти НКВД, збиранні у місцевого населення продуктів для УПА, у вбивстві членами УПА Горпини Турковець. 

Чоловіка засудили до смертної кари. Однак за визначенням Воєнної колегії Верховного суду УРСР від 8 січня 1945 року, розстріл замінили на 20 років каторжних робіт і п’ять років поразки у правах.

Іван Гончарук відбував ув’язнення на Колимі. У 1955-1956 роках у радянських концтаборах переглядали справи засуджених за політичними статтями. Багатьом політв’язням скорочували терміни ув’язнення і звільняли, так сталося й з уродженцем Камінь-Каширщини.

Повернутися до рідного дому чоловік не мав права, тож він влаштувався у селищі Усть-Омчуг Тенькінського району Магаданської області. Згодом, у нього з'явилася й сім'я.

В Україну, зокрема на Харківщину, сім'я переїхала лише в 1975 році. У квітні 1986 року Іван Гончарук відвідав рідне село Грудки. Провідавши рідню, повернувся на Харківщину.

Та вже, у жовтні на Волині проти нього КДБ розпочало додаткове розслідування за ст. 399 УПК УССР. Найімовірніше, що заява Миколи Найдича про «злочини Гончарука, про які раніше не було відомо слідству», – це лиш привід до початку роботи.

Архівно-кримінальна справа № 13017 по обвинуваченню Гончарука розпочата 29 червня і завершена 17 вересня 1987 року. А до того часу протягом 9 місяців йшло «виробництво справи».

Вироком Івана Гончарука стала смертна кара, яку суддя озвучив 16 жовтня. За декілька днів, 19 жовтня 1987 року у Луцьку суддя Борис Плахтій і народні засідателі Б.Панчук та Г.Артеменко підписали смертельний вирок.

Івана Гончарука розстріляли 12 липня 1989 року в Києві. Родині упівця і досі невідомо його місце поховання.

Суддю Бориса Плахтія не люстрували, він продовжував працювати аж до виходу у відставку у 2006 році.

Лист КДБ про розстріл
Лист КДБ про розстріл

Читайте також: Норильський бунтар: біографія волинянина Степана Семенюка

Коментар
19/01/2022 Вівторок
18.01.2022
17.01.2022
16.01.2022