Що варто пам'ятати про трагедію в Сагрині

10 Березня 2021, 16:10
Село Сагринь 1560
Село Сагринь

Холодний ранок 10 березня 1944 року став найчорнішим днем для українців Холмщини. Десятки людей і досі «носять» важким тягарем жахливі спогади.

Той день увійшов в історію як Різанина в Сагрині – акт знищення місцевого українського населення підрозділами Армії Крайової під командуванням Зенона Яхимека разом з польськими партизанськими силами – Батальйонами хлопськими, якими керував Станіслав Басай.

Кількість жертв встановити важко. За різними даними, загинули від 800 до 1240 людей.

Вбивства та пожежі не оминули й інші українські села: Андріївка, Березів, Бересть, Верешин, Ласків, Маличі, Малків, Модринь, М’ягке, Ріплин, Сагринь, Стрижівець, Теребінець, Теребінь, Турковичі, Шиховичі. 

Село Сагринь слугувало прихистком, адже перебувало під захистом української поліції та місцевої самооборони. Чимало сімей щовечора приходили, щоб заночувати там.

Вдосвіта добре озброєні кінні та піші вояки Армії Крайової, оточивши Сагринь, обстріляли село. Нападники використовували запальні кулі.

Підрозділ Армії Крайової під час знищення українського села Сагринь, 10 березня 1944 року
Підрозділ Армії Крайової під час знищення українського села Сагринь, 10 березня 1944 року

Джерело фото: https://www.istpravda.com.ua

Перелякані люди намагалися вижити та шукали будь-яку можливу схованку – бігли в поле, до лісу, до рову. Тим часом нападники вбивали усіх на своєму шляху, не шкодуючи навіть дітей, яких, за різними даними, загинуло понад 100.

Українців розстрілювали, кололи вилами чи багнетами, живцем кидали у вогонь. Основна частина жертв – жінки, люди похилого віку та діти, які намагалися врятувати членів своїх сімей.

Відомий факт, коли кілька сотень людей заховалися у церкві, але поляки підірвали храм. Тих хто вижив, чекала сумна доля.

Село згоріло дотла. За один кривавий день знищили церкву, парафіяльні будинки, молитовний будинок громади євангелістів, понад 200 хат та сотні господарських споруд. Земля була вкрита трупами.

Бували й випадки коли українців рятували й місцеві поляки. Це не дивно, адже зі спогадів очевидців, українці та поляки підтримували товариські відносини, чимало пар одружувалося. 

«Сагринь стало місцем-символом, бо довкола в селах покояться теж наші рідні. Ми один до одного ходили в гості, жили з поляками мирно, дружили, одружувались, хрестили дітей», – розповіла очевидиця тих подій Марія Хоменко, під час вшанування 75-х роковин трагедії у 2019 році

Нині ця сторінка історії є досить складною темою в українсько-польських відносинах. Межа конфліктів надзвичайно тонка. Лише через десятиліття після трагедії, українці змогли відновити прізвища 660 українців на пам'ятнику в сагринському кладовищі. 

У 2008 році після клопотань Волинського товариства «Холмщина» за підтримки Волинської облдержадміністрації та товариства «Закерзоння» до Президента, Верховної Ради та Прем’єр-міністра України, на кладовищі таки встановили пам'ятник. 

Щороку, 10 березня відбуваються заходи із вшанування жертв трагедії в Сагрині. Під час 75-х роковин трагедії, які відбулися у 2019 році чи не вперше на пам’ятні заходи на меморіал у Сагрині завітали державні посадовці найвищого рівня. Численними були й делегації з Луцька, Львова та Варшави.

Нині про присутність на тих теренах українців нагадують лише викарбувані імена на скорботному пам'ятнику та фундамент сучасного костелу, що лишився від старовинної української церкви.

Підготувала Оксана МЕЛЬНИЧУК,

 за матеріалами «Історичної правди», Українського інституту національної пам'яті та статті Миколи Онуфрійчука

Коментарі
10 Березня 2021, 21:15
Дайте фото мешканців Сагрині, які зберегла мати Галини Кирикилиці
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024
27.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром