На полі Берестецької битви знайшли жіночі останки: що це може означати

05 Березня 2021, 16:56
Панорама місць, де були позиції козаків і татар у битві 4771
Панорама місць, де були позиції козаків і татар у битві

Ольга Мінейко – антропологиня та єдина на всю Західну Україну палеопатологиня. Вона розповіла про дослідження поховань Берестецької битви.

Про це йдеться в інтерв'ю науковиці інформаційному агенству Дивись.info.

Поле Берестецької битви (1651 р.) – наймасовіше поховання. Ольга Мінейко займалася його дослідженнями близько десяти років.

«Основною проблемою цих досліджень було те, що останки, виявлені ще 70-90-их роках, були вторинно змішані в експозиції самого музею. Тобто ідентифікувати окремі скелети людей було майже неможливо, а їх було близько 150 осіб. Кістяки були в різному стані збереження. Йдеться про людей, які не були захоронені в окремій могилі, їхні останки знаходилися безпосередньо на полі битви і були законсервовані природними умовами», – розповіла дослідниця.

Ольга Мінейко
Ольга Мінейко

Це масове поховання виявили випадково. Ще у 1970-х роках виникла потреба у меліорації ділянки між селами Пляшева та Острів Радивилівського району Рівненської області, тоді ж почали знаходити окремі кістки.

Читайте також: «Поле Берестецької битви» на фото 1977 року

Запросили одного з найкращих археологів того часу Ігоря Свєшнікова. В ході його досліджень виявили масове, яке налічувало близько 90 поховань.

Інші поховання були віднайдені ще на початку ХХ століття відомим істориком Іваном Каманіним.

«Це, власне, захоронення, які знаходилися у братських могилах в урочищі Монастирщина. Дуже важко було їх розрізнити між собою, бо останки, які знаходилися у кількох братських могилах, збирали у різний період. Тобто це не були захоронення, здійснені одразу після самої битви, а за деякий час. Вони мали різний ступінь збереженості. Крім того, неправильне зберігання в складі музейної експозиції призвело до пошкодження антропологічного матеріалу, що ускладнило ідентифікацію цих осіб», – доповнила палеопатологиня.

Читайте також: Дослідження в Низкиничах: у крипті знайшли останки ймовірно Киселів

Під час битви загинуло місцеве населення, воно представлене як чоловіками, так і жінками, хоча раніше вважалося, що жінки не брали участь у битвах.

«Тобто ці жінки справді не брали участь у битві (у нас є близько 40 жіночих скелетів) – вони прийшли з найближчого села Острів, та переховувалися у козацькому таборі», – зауважила Ольга Мінейко.

В останках жінок науковці не виявили жодних ознак військової діяльності. Натомість у деяких чоловіків вдалося простежити певні травми, зокрема м’язових кріплень (ентезисів), що пов’язані зі зміною професійної діяльності.

1
Поле Берестецької битви 1651 року. Панорама місць розташування козацько-селянського війська
Поле Берестецької битви 1651 року. Панорама місць розташування козацько-селянського війська

Джерело фото: https://berestechko.org

Тих козаків, які залишилися обороняти, нещодавно набрали до війська, відповідно їхні м’язи не були настільки розвинуті, як в тих людей, які займалися цим професійно.

«Загалом, є певна сукупність травм, яка найчастіше зустрічається, наприклад, у вершників, лучників тощо. Накладаючи усі ці ознаки на скелет, ми можемо побачити чи це професійний воїн, чи ні або, можливо, людина все життя займалася якоюсь іншою діяльністю, чи змінила її перед тим, як вступити до війська», – розповіла дослідниця.

Під час досліджень зафіксували велику кількість перімортальних травм, яких завдали в останньому бою. В деяких випадках науковцям навіть вдалося реконструювати окремі епізоди індивідуальних сутичок, простежити черговість отриманих поранень та встановити, яка з них стала летальною.

Читайте також: Волинянин Андрій Войнаровський був правою рукою гетьмана Івана Мазепи

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
26.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром