150-річниця Лесі Українки: у Колодяжному видатна українка написала понад 80 поезій
25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки – видатної української поетеси, драматурга, громадської діячки.
З цієї нагоди на сторінці Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки у Facebook розповіли про життєві сторінки видатної поетеси.
Народилася Леся Українка 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському. Її дитинство минуло на берегах старовинної річки, яку так поетично оспівала Леся Українка в циклі поезій «Подорож до моря»: « Славути красної бори соснові І Случі рідної веселі береги». У чотири роки поетеса уміла читати, у п'ять – писати, у шість – шити і вишивати. У шість років вперше вишила батькові сорочку.
У 1879 році родина переїжджає на проживання до міста Луцька, куди на службу був переведений батько. У Луцьку, маючи більше восьми років, Леся Українка написала свою першу поезію «Надія», яку присвятила тітці по батькові Олені Антонівні Косач-Приходько.
Юна авторка зуміла в цьому творі передати почуття своєї дорослої тітки, її любов до своєї Вітчизни і тугу за нею на чужині. (Тітку було заслано до Олонецької губернії) : «Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна. Надія вернутись ще раз на Вкраїну, поглянути ще раз на рідну країну, поглянути ще раз на синій Дніпро, ̶ там жити чи вмерти, мені все одно…».
ЇЇ роки, проведні в Луцьку, проходять в руїнищах старезного замку Любарта. Про це письменниця описала в поезії «Віче» (1901). В Луцьку Леся Українка тяжко і невиліковно захворіла на кістковий туберкульоз.
Простудне захворювання отримала на річці Стир, коли з старшим братом Михайлом ходили освячувати воду і побачити процес цього релігійного обряду. За спогадами Лесиної сестри Ольги Косач-Кривинюк, що по тому Леся швидко захворіла
. І як писала сама письменниця, що з того часу розпочалася її «тридцятилітня війна з туберкульозою». Постійна боротьба за своє життя та спадкова сильна косачівська жіноча лінія сформували у поетеси сильний характер, сильний дух, одночасно любов до життя і стоїцизм. У листі до Михайла Старицького Леся Українка писала, що її біль є її силою.
В 1882 році родина з Луцька переїжджає на постійне проживання в Колодяжне до свого родового маєтку. В Колодяжному, в оточенні краси природи, Леся Українка складає гімн Волинському краю в поезії «Вечірня година».
В своєму «білому» домику Леся Українка написала понад 80 поезій. Готувала до друку першу поетичну збірку «На крилах пісень», підручник по історії «Стародавня історія східних народів».
В Києві в 1893 році вийшла друком збірка «Дитячі ігри, пісні, казки», матеріал до якої зібраний у селах Ковельського, Луцького, Новоград-Волинського повітів Волинської губернії.
З сестрою Ольгою в Колодяжному Леся Українка записують народні пісні від селян. Рукописний зошит із записами цих пісень зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею.
Хронологія перебування поетеси у Колодяжному охоплює більше двадцяти років. Вона позначена коротшими чи довшими перебуваннями – виїздами письменниці до Луцька, Києва, Гадяча, Одеси, Криму, Варшави, Берліна, Риги, Тарту, Мінська, Швейцарії, Італії на Кавказ, Єгипет та інших країн.
Читайте також: Історичні фото сім'ї Косачів в барвах
За свій вік (42 роки) Леся Україна видала три прижиттєві поетичні збірки: «На крилах пісень» 1893 році у Львові, «Думи і мрії» у 1899 році, «Відгуки» у 1902 році в Чернівцях. За дванадцять років до смерті написала близько двадцяти драматичних поем.
В Києві поетеса з старшим братом Михайлом створюють літературний гурток «Плеяда». Головним завданням якого, було робити переклади кращих творів світової літератури на українську мову.
У 1906 році в Києві була створена «Просвіта» в листі до Ольги Кобилянської Леся Українка писала: «У Києві тепер єдиний ясний пункт на темному тлі українського життя ̶ то наша недавно відкрита «Просвіта».
Се ж перше легальне українське товариство у Києві, відколи він став «губернським городом російської імперіі». Леся із сестрою Ольгою завідували в ній бібліотечним сектором.
Зібрали понад дві тисячі книг. З 1907 року Леся Українка живе в Криму, Грузії. Безпосередньої участі в роботі організації брати не може. Натомість, сама стає «об'єктом» просвітницької організації.
22 січня 1909 року, заходами товариства «Просвіта» в Києві в Народній аудиторії, влаштовано літературно-музичний вечір на честь Лесі Українки з нагоди 25-річчя її літературної діяльності.
Читайте також: Луцьк Косачівський: ВНУ організував екскурсію містом
В 1908 році поетеса разом з своїм чоловіком Климентом Квіткою за власні кошти і кошти меценатів організовують етнографічну експедицію на Полтавщину по запису мелодій українських народних дум.
На прохання Лесі Українки її очолив етнограф, фольклорист європейського рівня Філарет Колесса. В 1910 році НТШ у Львові видало перший том Мелодій українських народних дум, а в 1913 році після смерті поетеси – ще два.
Будучи тяжко хворою, залишивши писати своє останнє оповідання з історії арабської жінки «Екбаль ганем», почала надиктовувати тексти українських народних пісень. 225 текстів пісень Климент Квітка записав з голосу Лесі Українки і видав у Києві збіркою, яку назвав «Народні мелодії з голосу Лесі Українки» і випустив в 1917 році.
Читайте також: Село на Рівненщині, яке двічі відвідувала Леся Українка