П'ять фактів про вченого Агатангела Кримського, які вас вразять

Січень – це пора, яка багата на різні історичні та релігійні свята. Серед пам'ятних дат першого місяця року слід згадати день народження геніального вченого Агатангела Кримського. 

Походження генія

У його жилах текла татарська і польська кров, але він був великим патріотом України. Рід Кримських походив з Криму, далекий предок ученого був муллою з Бахчисараю, з невідомих причин переїхав до Литви, потім – до Білорусії. Він народився 15 січня 1871 року у Володимирі-Волинському. Його батько – Юхим Степанович Кримський викладав у історію та географію у Володимирі-Волинському, мати – Аделаїда Матвіївна була полькою з Литви, рано залишилася сиротою, тому все життя з любов'ю дбала про своїх дітей. Згодом родина переїздить до міста Звенигородки на Черкащині. Юхим Кримський написав підручник з географії, отримав гонорар і на ці кошти збудував там будинок.

«Батько мій з кримських татар, мати – полька з Литви, значить жодної краплини української крові у мені немає, але коли я почую звуки української пісні, то вони мене доводять аж до сльози», – написав про це Агатангел Юхимович.

Будинок Кримських у Звенигородці

Навчання 

Тягу до науки хлопчик перейняв від батька – педагога, бібліофіла, знавця мов. У їхньому роду було багато відомих учених. Життєвим кредом цієї сім'ї були слова – «Вчити і знати!». У три роки Агатангел ( його ім'я з грецької перекладається як ангел, добрий вісник) навчився читати і невдовзі перечитав усю батьківську бібліотеку. Спочатку навчався у Звенигородці, згодом в Острозькій гімназії, колегії імені Павла Галагана, Московському університеті і Лазаревському інституті східних мов.

Агатангел Кримський в юності

Сходознавець та поліглот

«Мову слід вивчати усе життя», – казав Агатангел Юхимовий, який володів понад 60-ма мовами. Для поглиблення своїх знань учений жив у Сирії, Ливані, досліджував їх звичаї, культуру і мови, діалекти. Чоловік досконало знав усі європейські мови, а також мови країн Близького Сходу. Завдяки його майстерним перекладам зазвучали українською шедеври Омара Хайяма, Фірдуосі, Сааді, Гафіза та інших. Ці перлини, поряд зі своєю поезією, він надрукував у збірці «Пальмове гілля».

Ось уривок з поезії Агатенгела Кримського :

«Ніч. Запахнули гвоздики, а вгорі під небесами,
наче бджоли золотії, зорі мигають роями…
Попід сутінню каштанів хатка білая блискоче,
Ось риплять склянії двері
Голос чую я дівочий…»

Читайте також: Нацбанк випустив монету, присвячену історику та сходознавцю Агатангелу Кримському

Особисте життя вченого

Кримський був простим, товариським, невибагливим у побуті, любив студентів і охоче допомагав молодим науковцям. Існує версія, що він був закоханий у Лесю Українку, але без відповіді. Талановиті люди листувалися. Він давав їй консультації при написанні творів на східну тематику, вона відгукнулася на його автобіографічний роман « Андрій Лаговський». Кримський мав прийомного сина – здібного етнографа Миколу Левченка. Він став жертвою сталінських репресій, сидів у тюрмі і не витримав психологічного тиску – повісився. У Миколи була вагітна дружина, народився хлопчик, якому академік дав своє прізвище, усиновив. Микола Кримський передав для Володимир-Волинського історичного музею особисті речі батька-поліглота – театральний бінокль, перо, канцелярське приладдя.

Читайте також: Кохання, яке відомий дослідник Волині проніс крізь все життя

Театральний бінокль

Поплатився життям за Україну

Волинянин стояв біля витоків створення Української Академії Наук, був її неодмінним секретарем. Цього чоловіка воістину можна назвати людиною-енциклопедією, адже коло його наукових зацікавлень вражає – східні мови, поезія, література, етнографія, історія, філателія і багато іншого. Він відмовився підписувати зрусифікований правопис української мови і йому це пригадали. У 1941 році, з нагоди 70-річчя, знаного вченого нагородили урядовими відзнаками, а у 1942 року оголосили українським буржуазним націоналістом і заслали у казахське місто Кустанай, де він і помер у тамтешній в'язниці. До слова, Кримський ще в юності написав вірш, у якому передбачив свою трагічну смерть. У повоєнний час науковця реабілітували посмертно. Разом з ним у камері сидів російський селянин Іван Гречихін, який розповів про останні дні великого вченого. Спогади Гречихіна записали співробітники Національної Академії Наук України.

Якось відомий художник і мислитель Микола Реріх сказав такі слова: «Справжній син своєї Батьківщини це той, хто прагне її покращення і вдосконалення». Я думаю, що таким був Агатангел Кримський, який силою свого таланту і життєвою позицією служив Україні.

Джерело фото: фонди Володимир-Волинського історичного музею

Богдан ЯНОВИЧ

  науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею