Команда «Фронтери» поділилася підсумками 2020 року та розповіла про плани на майбутнє

13 Січня 2021, 15:10
Команда Фронтери 1106
Команда Фронтери

Попри те, що цей рік був складний для усіх, хто працює в сфері культури й івентів, команді Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» вдалося реалізувати чимало цікавих проєктів.

Про досягнення і складнощі минулого року, плани та пропозиції для співпраці розповіли організатори.

«Нам рік запам’ятається викликами та кардинальними змінами, які зрештою зробили команду сильнішою, а проєкт «Фронтера» – ґрунтовнішим», – так підсумовує 2020-ий директорка фестивалю Елла Яцута.

 «Фронтера» поїхала до громад

Важливим досягненням 2020 було «географічне» розширення сфери діяльності й аудиторії, адже цього року розпочалась активна співпраця із Торчинською, Павлівською, Володимир-Волинською, Цуманською громадами. Почали перемовини із Нововолинськом, Любомильською, Зимнівською громадами.

Навколо команди «Фронтери» сформувалась група експертів, до якої ввійшли краєзнавець, начальник відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури Луцької міської ради Олександр Котис, історикиня, журналістка Тетяна Яцечко-Блаженко, декан факультету філології та журналістики, кандидат філологічних наук, доцент Лілія Лавринович, проєктна менеджерка, журналістка Ольга Шарута.

Читайте також: У рамках проєкту «Фронтера» дослідили історію Смолигівської ОТГ

Завданням експертної групи було досліджувати локальну культурну спадщину громад, писати про неї матеріали у ЗМІ та соцмережах, формувати теми для зйомок проєкту відеорозмов про персоналій, які творили культурний простір Волині, та історію і культуру окремих громад.

Дослідження місцевої спадщини (виявлені «родзинки» історії та культури) стануть основою для створення серії локальних мистецьких подій.

«Ми хочемо запустити мистецьку хвилю Волинню, низку фестивалів, вистав тощо, які презентуватимуть ту чи іншу громаду, стануть її візитівкою»,  діляться планами фронтерівці.


Читайте також: Про родини, які жили і творили Володимир-Волинський, - у новому відео «Фронтери»

Культура як інвестиція

«Наша мистецька або фестивальна хвиля – це одночасно і можливість жителів громад побачити себе з нового боку, оцінити власний потенціал, а також підвищення туристичної привабливості кожної громади»,  наголошує Елла Яцута.

За словами комунікаційниці фестивалю Анни Єкименко-Поліщук, не варто розглядати літературні події лише з погляду культури.

«Є поняття івентивного туризму. Скажімо, може хтось і знає про музей в Торчині, але лише заради нього навряд буде туди їхати. Якщо ж там відбувається велика подія, фестиваль, цікаві заходи, то люди поїдуть. А заразом побувають на екскурсії в музеї, пообідають в місцевому кафе, куплять сувенір в майстрів, а, можливо, й лишаться на ніч. А це означає, що вони залишать свої кошти в цій громаді», – каже вона.

Читайте також: Міська історія Торчина – чи можливе її відродження у ХХІ столітті?

На продовження теми важливості культури й в економічному плані команда «Фронтери» зачепила тему грантів. Адже цьогоріч отримали підтримку від Українського культурного фонду.

«Ми не просто зробили культурний продукт у вигляді серії відео та фестивалю. Ми привели інвестиції в місто, адже працювали з місцевими підрядниками, які платять податки до нашого бюджету, автори й гості жили у готелях, їли в закладах»,  зауважують організаторки.

Саме тому будь-який грант варто розглядати не тільки як допомогу самій організації, а й як інвестицію у місто в цілому.


Читайте також: Про пам'ять, невідому історію Луцька та волинського пілігрима Вальдемара Пясецького – у новому відео «Фронтери»

 

Занурення у власну історію та мультикультурність Волині

Оскільки в цьому році було неможливо проводити багато заходів, організатори почали більше працювати з місцевою історією та актуалізовувати імена відомих митців. Так, на Ютуб-каналі «Фронтери» з’явився цикл розмов про Миколу Кумановського, Сашка Валенту, Костя Шишка, Юрка Покальчука та інших.

«Фронтера»  це проєкт, який розкриває феномен літератури пограниччя. Ми постійно говоримо про співіснування, створення нового й унікального.

Тому в 2021 році плануємо досліджувати також історію і культуру національних спільнот, які проживали чи проживають на території Волині, їх спадщину й сьогодення. Роботу в цьому напрямку уже розпочали спільно з Генеральним консульством Республіки Польща в Луцьку.

Команда підготувала серію відео про всесвітньо відомих  поляків, які народилися на наших теренах та сприяли налагодженню українсько-польських відносин або ж творчість яких є надбанням кількох культур. Йдеться про Габріелю Запольську, Юзефа Лободовського, Зузанну Ґінчанку.

Читайте також: Фемінізм, боротьба та творчість: що ми знаємо про Габріелю Запольську

Також завдяки підтримці Українського культурного фонду зняли відео про життя волинських чехів. Планується продовжити співпрацю із товариством чехів на Волині «Матіце волинська» та у 2021 зробити цикл відео про цю спільноту.

Читайте також: Історія життя та творчості луцького митця Сашка Валенти

Промоція читання серед дітей

Важлива складова роботи – це промоція читання серед дітей.

«На жаль, цього року ми не могли організовувати подій, які популяризують читання серед дітей та підлітків. Однак спільно Українським інститутом книги та театром «ГаРмИдЕр» зняли серію відео для дітей, в яких розповідається про екологію, Чорнобиль, емоції, інклюзію тощо. Ці відео – інструмент для батьків, вчителів, вихователів, за допомогою якого можна пояснити дитині складні теми чи явища.  А бонус – руханки та розвивальні україномовні ігри. Це все можна шукати на нашому каналі у Ютуб. Також ми готові передати матеріали в школи, бібліотеки та ін. для використання у навчальному чи виховному процесі», розповідає піарниця  проєкту Анна Єкименко-Поліщук.

Навчаємо волонтерів культури

«Волонтери – це люди, які є обличчям й амбасадорами фестивалю. Саме вони зустрічають відвідувачів на вході, супроводжують авторів, транслюють цінності та місію проєкту», розповідає Елла Яцута.

Цього року команда провела навчання, аби волонтери краще розуміли, як організовувати заходи, які етапи варто пройти і що потрібно зробити, аби вийшло цікаво.

«Ми ділимося досвідом. Колись самі набивали гулі, а тепер хочемо, аби майбутні культурні менеджери могли вчитися на наших помилках»,  додає Анна Єкименко-Поліщук.

Цього року 60 волонтерів взяли участь у навчанні, з них 46 долучилися до заходів проєкту.

«Для нас важливо залучати волонтерів із громад, це люди, які потенційно стануть організаторами подій мистецької хвилі»,резюмує Елла Яцута.


III Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» – наживо

Складна епідеміологічна ситуація не завадила фестивалю відбутися, але вплинула на його формат. Замість звичної прогулянки різними локаціями міста, де відбуваються заходи «Фронтери», дійство проводили на трьох стаціонарних локаціях, які обладнали відповідно до карантинних вимог.

Обмеження щодо кількості осіб на подіях не дозволили зробити масштабний фестиваль (2019 на читаннях Сергія Жадана зібралося понад 800 осіб), однак вдалося досягнути камерності й затишку для тих, кому було важливо таки відвідати «живу» культурну подію.

Читайте також: У Рівному зняли відео про відому польську поетесу Зузанну Ґінчанку

Незмінним лишилися знакові учасники проєкту. Цьогоріч презентували свої нові книги літературна критикиня Ганна Улюра, Юрій Андрухович, Софія Андрухович, Богдан Коломійчук, Андрій Любка.

У форматі прямого включення відбулась зустріч із чеською поеткою Яною Орловою та білоруським письменником Андреєм Хадановичем.

Аншлаговою була зустріч із польським репортером Мірославом Влеклим, автором книги «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала». Це історія британського журналіста, який першим розповів західному світу правду про Голодомор.

І не менш очікуваною – зустріч із одним із найбільш відомих і впливових польських письменників – Яцеком Денелем. Окрім творчості, Яцек Денель та модератор Андрій Любка обговорювали і тему ЛГБТ-спільнот в Польщі.

Нині команда «Фронтери» працює над програмою IV Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера», який відбудеться 8-10 жовтня 2021 року.

2020 – рік партнерства

Цей рік показав, що культурне середовище міста може продуктивно працювати разом. 

«Ми хочемо щиро подякувати театру «ГаРмИдЕр», простору «Гармидер ангар-stage», бібліотеці-студії «Дім», Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та усім, хто протягом року долучався до наших проектів, брав участь у зйомках відео, і читачам, глядачам, відвідувачам, які повсякчас були на зв'язку»,  наголосила Елла Яцута.

Цьогоріч проекти «Фронтери» фінансувалися державними установами УКФ та УІК, з місцевого бюджету (Луцька міська рада), коштів суспільно-політичних діячів Романа Бондарука та Богдана Шиби, Генерального консульства РП в Луцьку та Литовського інституту культури. Тож організатори подякували за співпрацю.

Окремо вони наголосили на тому, що дуже дякують ЗМІ та кожному журналісту, який був на подіях чи писав матеріали.

«Разом з вами нам вдається транслювати важливі речі та реалізовувати проєкти»,  наголосила комунікаційниця фестивалю.

Читайте такожЛуцьку необхідна культурна стратегія, – Елла Яцута

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
26.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром