«То ж не та, яку ми сватали», – весільний курйоз столітньої давнини. #ЦінаІсторії

22 Грудня 2020, 16:47

2553

На фото дідусь Іванни, 1959 рік

Редакторка Бізнес.Району Іванна Антонюк долучилася до флешмобу #цінаІсторії. Вона розповіла про курйозний випадок своїх предків, який трапився ще до 1917 року на їхньому весіллі.

Історію свого прадідуся Конона та прабабусі Оксеньки вона дізналася ще під час збору фольклористичних матеріалів студентської практики у селі Волосківці Острозького району.

«Цю родинну історію мені розповіла бабця Ніна Уштик-Сов'юк з мого села багато років тому, коли я на першому курсі збирала фольклористичну практику. З-поміж десятків наспіваних старих пісень та розповідей про місцеві традиції, була й історія про те, як мій прадід Конон сватав мою прабабу Оксеньку.

Історію переказую словами бабці Ніни:

Поїхав Конон у Вельбівно у свати. А там були молоді дівчата. Та й він посватав молодшу Мотрю. А вона вже мала у селі кавалера. Як посватали, поїхали, батьки пішли розписали, а вінчання вже мало у Волосківцях бути. Тут приходить Мартин, Мотрин парубок, так й каже: «Я Мотрю не віддам, я до неї ходжу, я її люблю, а заміж нехай Оксанька іде».

Як пришов день весілля – батьки Мотрю сховали, а Оксеньку посадили на посаг. Конон побачив, що дівчина не та й каже до тещі: «Мамо, що Ви мені підставили, я не цю сватав», а теща відповідає: «В нас другої нема». Приїхали додому, то в же й батько каже: «Сину, та то ж не та, що ми сватали», а син у відповідь: «Та – не та, а буде та».

Як через тиждень після весілля, приїжджає Мотря у Волосківці кликати на своє весілля. А Конон до неї каже: «Та то ж я тебе сватав, чого ж ти не зізналась, що маєш кавалера». А Мотря відповідає: «Бо перший могрич не можна випустить з хати».
Так дід і прожив вік з бабою Оксенькою, яку йому «підставили».

На цьому їхній син – мій дідусь Іван та мій тато, ще маленький (1959 рік). Фото з'явилося тут у рамках флешмобу від Район.Історія. Долучайтеся й ви», – йдеться у дописі Іванни.