Оголосили «куркулями»: історія родини Каліщуків із Турійщини. #ЦінаІсторії

Оксана Мельничук

Автор(ка)

18 Грудня 2020, 17:09

2852

Волинянка Ольга Векерик поділилася минулим своєї родини та долучилася до флешмобу #цінаІсторії.

Вона опублікувала фотографії міжвоєнного періоду. На світлинах зображені її предки – родина Каліщуків. За нажите непосильною та постійною працею господарство та майно, сім'ю оголосили «куркулями».

«Вирішила взяти участь у флешмобі на підтримку чудового проєкту Район.Історія Про історію першої фотографії мені й самій хотілося б дізнатися. У книзі Зіновія Ярмолюка «Від села Радовичі до річки Стохід» є така ж знимка з підписом: «Вчителі та учні біля старого приміщення Новодвірської школи. Фото близько 1930 року»... Якщо хтось знає більше про цю світлину – напишіть, будь ласка!

Друга фотографія зроблена перед еміграцією новодвірців у Бразилію 1927 року. Серед них: Василь Криворучко і мій дід Гаврило Калішук», – йдеться у її дописі.

Вчителі та учні біля старого приміщення Новодвірської школи. Фото приблизно 1930 року

Фото перед еміграцією у Бразилію 1927 року

«На третьому фото – родина Калішуків: прадід Кіндрат Степанович і прабабуся Оксеня Мартинівна; їх діти – Ольга, Панкрать і Максим з дружиною Меланією та доньками Ганною й Оленою. За Кіндратом стоїть онука Клавдія (донька Катерини Кіндратівни), а на колінах внучка Лєна. Її батько Іван Кузьмич у той час уже був засуджений до 8 років ВТТ на Колимі. Це одне з останіх фото Калішуків на хуторі Щаївщина. Згодом Турійська райрада депутатів трудящих визнала їх куркулями. Мій прадід Кіндрат мав 10 десятин землі та 20 десятин лісу, великий ставок, 5 корів, 6 коней, багато овечок, пасіку більше 30 вуликів... Усе конфіскували. З клуні зробили конюшню. Дубовий ліс викорчували. Голова колгоспу побудував із цієї дубини нову хату. Решту лісу спалили в молотильних машинах.

Щоб змусити Калішуків пересилитися з хутора у село і йти в колгосп, на хаті мого прадіда Кіндрата побили черепицю, а з хати діда Максима (вони жили на одному подвір'ї і тримали худобу в одному хліві) скинули солом'яну стріху... Потім на місці, де жили Калішуки зробили тракторну бригаду... Хату свекра бабусі Ольги, Кузьмича Кіндрата Даниловича, розібрали і перевезли в Турійськ. Будинок і нині стоїть там», – поділилася Ольга.