Три роки неволі: як волинянин вижив у полоні в Норвегії. #ЦінаІсторії

16 Грудня 2020, 16:53

1698

Журналістка Район.Локачі Ірина Ветлянчук розповіла про важкі випробування, які випали на долю її прадідуся Петра Ковтонюка.

У 1943 році мешканця села Павловичі Локачинського району Волинської області забрали у полон в Новрегію. Петро став примусовим робітником заводу.

Три роки він жив та працював у нелюдських умовах. Вижити йому допомагало те, що не палив. Петро вимінював сигарети, які давали полоненим, на їжу.

У Павловичах дружина Капітоня залишилася сам на сам із суворими буднями без чоловіка та з одинадцятирічним сином Василем, який навчився виконувати нелегку роботу вдома.

У таборі було багато його односельців, але повернулися додому одиниці.

Читайте також: Чемодан листів: історія випадкової зустрічі на ковельському вокзалі. #ЦінаІсторії

«Наша #ЦінаІсторії
На фото мої прадідусь та прабабуся по татовій стороні. Обоє дожили до 89 років. Переповідаю з бабусиних розповідей. У 1943 році прадідуся Петра забрали у полон до Норвегії. Прийшли додому, сказали, що проста перевірка документів. Три роки він провів там, важко працював на заводі. Через три роки, 1946-го прадідусь вернувся живим.

Одним із найболючіших спогадів став випадок, коли полонених переселяли з одних бараків у інші. Уже відійшли від них у сторону, обертаються, а там усе палає страшним вогнем. Здогадувався, що саме там могли загинути знайомі односельці, яких він більше ніколи не бачив, адже у тих бараках ще були люди.

Прадідусь до 82 років працюював у колгоспі, ціле життя був здоровий, сильно захворів лише перед смертю. Так от, то наша сімейна історія, про яку я, чесно признаюся, не знала раніше. До чого це все?

На нашому сайті Район.Історія започаткували флешмоб до якого можете долучитися і ви. Ми хочемо розповідати ще більше таких історій, які, на жаль, так і можуть залишитися лише у спогадах старших людей», – йдеться у дописі Ірини.