Тернопільський лікар, який зцілює душі людей. #ЦінаІсторії
Редакторка видання Район.Ратне – Марія Сидорук взяла участь у флешмобі #цінаІсторії та поділилася родинним минулим.
Вона розповіла про свого дядечка, Петра Гавриловича Мартинюка – заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук та письменника.
На фото позаду нього церква, яку розпочали будувати у 1992 році на території обласної психоневрологічної лікарні в Тернополі. У ній він працював головним лікарем.
Читайте також: Іменем видатної лікарки Уляни Сяркевич назвали вулицю у Турійську
«За фахом Петро Гаврилович – невролог, а перейшовши до психоневрологічної лікарні, опанував ще й фах психіатра. Як він сам казав: «Ми добре знаємо, як цілюще на стан хворого може вплинути заспокійливе слово священника, молитва, церковна обстановка і навіть атрибутика».
Цікава вийшла історія із церковними дзвонами:
перший дзвін вирішила відлити за власні кошти колишня голова комітету сприяння будівництву церкви Святослава Шпікута і назвати дзвін іменем свого батька;
другий – профінансував мій дядечко Петро Мартинюк;
третій дзвін «Миколай» виготовив керівник тролейбусного управління Микола Звіздарик;
четвертий – носить ім'я «Володимир», бо його відлив за власні кошти заслужений лікар України Володимир Шкробот.
Від початку богослужінь (а це 2002 рік) й до нині, всі чотири дзвони сповіщають про проведення богослужінь навколишніх (до слова, три з них «Дем'ян», «Петро», і «Миколай»– відлиті на Волині, а четвертий «Володимир» – у Польщі).
«Здійснення цього благородного задуму залишилося в моїй душі, як щось надзвичайно високе і святе», – зауважує Петро Гаврилович. Щиро радію, що у моїй родині є такі благородні та милосердні люди!
Закликаю долучатися до цікавого та унікального історичного флешмобу #цінаІсторії!», – йдеться у дописі Марії.
Фото та історія із книги Петра Мартинюка «Родинні витоки».
Читайте також: Чемодан листів: історія випадкової зустрічі на ковельському вокзалі. #ЦінаІсторії
Нагадаємо, що долучитися до флешмобу може кожен. Правила прості. Все що потрібно зробити це:
- розмістити старе фото і розповісти про нього, використавши тег #цінаІсторії;
- зробити будь-який внесок на Спільнокошті для Район.Історія на розвиток проєкту;
- факт оплати підтвердити у своїх коментарях;
- передати естафету двом людям.
Читайте також: Вкрали 10 років життя: історія агронома з Рівненщини. #ЦінаІсторії
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром