Чемодан листів: історія випадкової зустрічі на ковельському вокзалі. #ЦінаІсторії

08 Грудня 2020, 17:36

3374

Фото 1930-х років

Видання Район.Історія запустило флешмоб родинних розповідей у Facebook.

Редакторка Район.Шацьк Ірина Хвисючик розповіла неймовірну життєву пригоду своєї бабусі, яка трапилася у роки в війни. У дописі Ірина поділилася цікавим випадком із юності Марії, який достойний стати сюжетом кінофільму.

Марія разом із сусідкою приїхала з села Смоляри Світязькі на базар у Ковель. Після завершення покупок, дівчина з тіткою чекали на потяг до Любомля.

Цей потяг також чекав гурт солдатів, які їхали на фронт. Один із вояків вподобав дівчину та закохався в неї з першого погляду. Вони довгий час листувалися, Марія навіть зібрала цілу валізу фронтових листів. Однак, пара із них так і не склалася.

Читайте також: За сто днів до великої ідеї: Район.Історія запустила кампанію зі збору коштів

««Дай адресу, – каже, – писатиму листи». Дівчина лише посміхалася у відповідь.
«Я тобі скажу адресу, куди писати», – сусідка, старша жінка вирішила допомогти хлопцеві.
«Пропав наш Сашка, – жартували одно службовці, – закохався по самі вуха».

Та хлопець не зважав і весь час очікування спілкувався з Марією. Так і полетіли листи на Волинь з різних точок, де служив хлопець. Ціла валіза листів назбиралася! Сашко навіть відправив фото Марії на Схід батькам, сказавши, що приїде додому з нареченою. Та перед самим поверненням із фронту Марія написала, щоб не приїжджав до неї, посоромившись своєї вбогої хатини.

P.S. Марія – моя бабуся. Я не пам’ятаю її,бо коли мені було 2,5 роки, вона відійшла у засвіти. Не знаю, що сталося з закоханим Сашком. Але розповідь, що передають у моїй родині достойна стати кінофільмом. До речі, валізу листів спалив дідусь із ревнощів, але то вже інша історія.
На фото бабуся (задній ряд перша справа) зі своїми подружками з села Смоляри Світязькі. Довоєнні роки – приблизно друга половина 30-х років XX століття.

Дякую Район.Історія за можливість зберегти родинну розповідь», – йдеться у дописі.