Фельдфебель на столітній світлині у Луцьку

11 Листопада 2020, 15:49
Дмитро Лаврентійович Горбатюк, Луцьк, 1915 р. 3163
Дмитро Лаврентійович Горбатюк, Луцьк, 1915 р.

Нещодавно редакція Район.Історії запустила флешмоб для того аби вшанувати солдатів Першої світової війни. Історикиня та краєзнавиця Тетяна Яцечко-Блаженко теж взяла участь у ньому.

Вона розповіла про свого прапрадіда Дмитра Лаврентійовича Горбатюка, який в роки Першої світової війни, як солдат, лікувався в луцькому госпіталі.

Читайте також: Як виглядає закинутий луцький війський госпіталь із висоти пташиного польоту 

Першу світову війну він розпочинав у складі «441-го Чернігівського пішого полку». Після видужання Дмитро Лаврентійович продовжив службу та отримав звання фельдфебеля (вахмістра) – помічника офіцера.

1
Дмитро Лаврентійович Горбатюк, Луцьк, 1915 р.
Дмитро Лаврентійович Горбатюк, Луцьк, 1915 р.

 

«Все почалось з того, що одна із моїх родичок віднайшла в родинному фотоальбомі світлину з Луцька, датовану 1915 роком. Зроблена вона у відомому фотосалоні під назвою «Шифер» (ім’я власника Нахман Шифер). На фото був мій прапрадідусь. Така знахідка стала для мене поштовхом для пошуків інформації про цю сторінку в його історії. Адже я та мої родичі не знали, що він воював у роки Першої світової війни. Також було цікаво, що предки мої не з Луцька, а виявилось, що прапрадідусь тут бував 100 років тому.

Дмитро Горбатюк народився в селі Білижинці Заславському повіту Волинської губернії вкінці ХІХ століття. Коли розпочалась війна, він вже був одружений і був батьком. Першу світову війну прапрадідусь розпочинав у складі «441-го Чернігівського пішого полку». Потім попав у госпіталь в Луцьк і після видужання продовжив службу. Прапрадідусь мав звання фельдфебеля (вахмістра). Колом завдань фельфебелів, як помічників офіцера, була відповідальність за підтримання бойового порядку, поведінка в бою та дотримання вибраної тактики бою.

Про подальшу, післявоєнну долю прапрадідуся маю лише гарні спогади, це був не солдат, а господар, який володів землею, кіньми, чудовим будинком, багато працював, в ті часи його син отримав вищу освіту. Для нас він був прикладом сім'янина і господаря», – поділилася пані Тетяна.

Білижинці, Заславський повіт, Волинська губернія. Родина Горбатюків (зліва направо: Варвара, Василь, Дмитро, Єфросинія). Початок ХХ століття (після 1918 р.)
Білижинці, Заславський повіт, Волинська губернія. Родина Горбатюків (зліва направо: Варвара, Василь, Дмитро, Єфросинія). Початок ХХ століття (після 1918 р.)

Читайте також: Лучанка поділилася родинною історією про Першу світову війну

Коментар
26/04/2024 Четвер
25.04.2024
24.04.2024