Якою була мандрівка із Коростеня до Сарн 120 років тому

#   5987
Якою була мандрівка із Коростеня до Сарн 120 років тому

У щоденній газеті «Кіевлялинъ» у 1902 році були опубліковані «Подорожні нариси про поліські землі початку XX ст.».

Їх написав Анатолій Савенко, автор численних путівників того часу.

Матеріал викликав неабиякий інтерес з боку читачів Волині, адже там йшлось про тогочасний економічний стан, побут мешканців та природу Полісся. Нижче наведено кілька цікавих цитат та вражень про Волинський край, які вдалось віднайти в тексті.

Якою була мандрівка із Коростеня до Сарн 120 років тому

Читайте також: Як писала про Полісся 1934 року американська мандрівниця

«Відрізок дороги Києво-Ковельського шосе від Коростеня до Сарн становить 145 верств, він перетинає центральну частину Волинського Полісся. Характерні ознаки Полісся – болота та ліси, їх тут вдосталь. Це справжня країна боліт та болотяних лісів. Дика, ображена Богом країна, мало населена людьми. Лише дикі звірі та пернаті знайшли собі в цій місцині домівку. Пейзажі за вікном втомлюють, адже вони дуже однакові. Болото, луг, ліс. Сіл дуже мало. Серед цієї місцевості лежить станція Лугини.

Якою була мандрівка із Коростеня до Сарн 120 років тому

Далі ліси мають сумний вигляд. Через вологі ліси, дерева майже не мають гілок, похилені та підгнивши від коріння. Тобто виходить не ліс, а хворий та вмираючий «недоросль». За Білоцерковичами тягнуться суцільні болота, оперезані каналами, що з’явились під час експедиції генерала Жилінського.

Якою була мандрівка із Коростеня до Сарн 120 років тому

Тут простежується цікава особливість, чим більше болото, тим більше бачимо покладів граніту. За 13 верств від села Білоцерковичівідкривається унікальна панорама перед очима пасажирів потяга. Такого я не бачив ніде. І землі височіє гранітний кряж.

Якою була мандрівка із Коростеня до Сарн 120 років тому

Це виглядає незвично на рівнинному Поліссі. Картина дуже гарна. Адже по обидва боки від колій бачимо нерівні стіни червоного граніту, який переходить у сірий колір. Далі бачимо за вікном суцільне болото, якому немає кінця краю. На нашому шляху ми зустрічаємо канал генерала Жилінського.

Якою була мандрівка із Коростеня до Сарн 120 років тому

Його довжина близько 60 верств, а ширина 2,6-7 сажнів. Канал має 58 гілок. Вся система каналів включає територію протяжністю 118 верств. Канал був створений для осушення територій, а також як транспортна артерія, яка дозволяє сполучати населенні пункти між собою.

Вона в каналі має темно-червоний колір. Таке явище, можна побачити в багатьох болотах на Поліссі. Це ознака того, що в
місцевості є багато покладів залізної руди. Не є таємницею, що Волинське Полісся багате покладами корисних копалин.

До речі, на це вказують і назви населених пунктів, такі як Рудня Мигальська, Стара Рудня, Рудня Швидка та інші. Далі наша дорога вкрита численними мостами різної величини, а за вікном граніт у великій кількості. Побизу станції Охотніково, знаходиться село Рокитне.

Там зведений потужний завод по виробництву скла та пляшок. Остання станція перед Сарнами – Клесів. За вікном потягу болото-море! Місцеві болота тут мають глибину до 3 сажнів. Далі перед моїми очима піщана пустеля. Ми робимо поворот, дугу і зупиняємось на станції Сарни. Прибули на станцію о 20.00», – розповідає про побачене Анатолій Савенко.

Враження мандрівників, які проїжджали через Волинь на Полісся багато років тому у наступних публікаціях.

Читайте також: Місто Сарни на світлинах сторічної давності

                              Поліщуки та краєвиди Полісся на старих фото

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Останні новини

Всі

13 серпня 2026

12 серпня 2026

Переглянути все