Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Петро Ількович Базелюк
Петро Ількович Базелюк

Він не поділяв людей за національністю: історія Петра Базелюка

12:30 14.09.2020
409

Після знищення в липні 1943 року Гути Степанської, Петро Ількович Базелюк рятував Мечислава Слоєвського та його 7-річного сина Едварда. Також Петро Базилюк тривалий час укривав знайомого лікаря-єврея зі Степані, завдяки якому він вижив у Голокості.

Фізично та емоційно виснажений від пережитого, батько кілька разів думав про самогубство. Після випадкової зустрічі в лісі, цих поляків прихистив Петро: він переховував їх до січня 1944 року в замаскованій криївці, яку спорудив у стодолі.

Петро Базилюк став героєм мобільної виставки «Людяність над безоднею пекла», яку підготувала Громадська організація «Мнемоніка» з Рівного.

Вона присвячена велетням духу й людяності, які в умовах тотального насильства, кровопролиття й нечуваної кризи гуманізму рятували ближнього на теренах Західної Волині (сучасні Рівненська та Волинська області).

«Друга світова війна – час небаченого в історії людства кровопролиття. У ті роки на теренах України і Волині зокрема відбулися геноциди євреїв та ромів. Жертвами різкого загострення міжнаціональних взаємин 1943–1944 років стали українці, поляки, чехи.

В умовах паралізуючого страху, на допомогу жертвам геноцидів й етнічного насильства приходили ті сміливці, хто цінував людське життя понад усе», – пояснюють автори виставки.

Район.Історія щодня публікуватиме нову історію про самовіддані подвиги небайдужих людей.

«Людина надзвичайно права, чесна й благородна»

Петро Ількович Базелюк народився 1903 року і проживав неподалік села Бутейки (сучасного Сарненського району Рівненської області ). Юнаком служив у польській армії (представлена світлина відображає цей факт його біографії).

З дружиною Марією Йосипівною виховував чотирьох дітей: двох доньок та двох синів.


Фото з сайту: https://cutt.ly/6is8PIz

За свідченнями волинян, «до [Другої світової] війни не було різниці, чи польська родина, чи українська. Одні одному і дітей хрестили, і в гості ходили поляки до українців на українські свята, українці до поляків на польські свята, одні одному допомагали. Все було добре до цього злощасного 1943 року…»

Один із прикладів тогочасної толерантної взаємодії представників різних віросповідань і національностей на мікрорівні – дружба українця Петра Ільковича Базелюка з польською сім'єю Слоєвських.

У час розгортання Волинської трагедії, за словами молодшого сина Петра Ільковича Володимира, «Слоєвський заховався із сином у лісі. Він мав там криївку, у якій заховав трохи продуктів.

Цю криївку знайшов дід Федось, наш сусід, і забрав усі продукти звідти, бо думав, що вона покинута, а Слоєвський усе це бачив. Прийшов він потім до цього діда і каже: «Сховай мене, ти ж забрав усе, що я мав». Дід сказав, що боїться…»

Читайте також: Перший космонавт Польщі малюком ледве не загинув у місиві Волинської трагедії

Переховуючись у лісі, Мечислав Слоєвський та його син Едвард харчувалися ягодами й картоплею, які збирали на полях. Загибель кількох односельців та спалення колонії Гута Степанська відбилися на психологічному стані Мєчислава:

«Я двічі задумував вчинити самогубство, – згадував він, – від страху бути схопленим і підданим тортурам… Я брав свого синочка Едя і ми йшли до річки... Я думав втопитися разом з синком, щоб скоротити час поневірянь і жахливої боязні.

І тоді, коли я брав сина за ручку, він говорив до мене, плачучи: татусю, повертаймося до нашої криївки. Я не мав відваги скочити у воду».

Після випадкової зустрічі в лісі, Петро прихистив Мечислава та Едварда Слоєвських: до січня 1944 року він переховував їх у замаскованій криївці, яку спорудив у стодолі.

З приводу загибелі Петра Базилюка (січень, 1944 рік) Антоні Калюс написав:

«Загинула людина надзвичайно права, чесна й благородна. Якщо б у Польщі було прийнято давати таку медаль, як в Ізраїлі – відзнаку «Праведники народів світу», то Петро Базилюк – українець, заслужив би цю медаль в першу чергу – за моральну відвагу оборони життя іншої людини».

Читайте також: Чеський праведник народів світу із Купичева

Після визволення населеного пункту з-під нацистської окупації, Слоєвські виїхали до Польщі. 15 липня 2011 року у церкві села Бутейки освячено меморіальну дошку Петрові Базелюку.

Читайте також: Сім'я праведників народів світу переховувала 12-річну Фейгу

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
29 вересня
Вчора
27.09.2020
26.09.2020
25.09.2020
24.09.2020
23.09.2020
22.09.2020