Милосердниця із Любомльщини півстоліття доглядала могили

11 Вересня 2020, 13:00
2062

Олександра Васейко – милосердниця, яка більш як півстоліття доглядала могили польської сім'ї, яка загинула в роки міжетнічного протистояння на Волині. Вона (поруч із українським подружжям Анатолієм та Зінаїдою Гергель, яке врятувало польську сім'ю), стала однією з 14-ти громадян різних держав, яких першими нагороджено відзнакою Virtus et Fraternitas Чеснота і братерство»).

Олександра стала наступною героїнею мобільної виставки «Людяність над безоднею пекла», яку створила Громадська організація «Мнемоніка» з Рівного. Вона присвячена велетням духу й людяності, які в умовах тотального насильства, кровопролиття й нечуваної кризи гуманізму рятували ближнього на теренах Західної Волині (сучасні Рівненська та Волинська області).

Читайте також: Чеський праведник народів світу із Купичева

«Зловісним маркером воєнного лихоліття стала криза гуманності, а людяність опинилася над безоднею зла. В умовах паралізуючого страху, на допомогу жертвам геноцидів й етнічного насильства приходили ті сміливці, хто цінував людське життя понад усе» – пояснюють автори виставки. 

Читайте також: Праведник народів світу з Трохимброду

Доглядальниця безіменних могил

Олександра народилася в селі Сокіл Любомльського району Волинської області. Її батько Каленик Лукашук товаришував з польською родиною, яка мешкала на хуторі, що знаходився неподалік їх обійстя. У час Волинської трагедії Каленик возив їм їжу в ліс, де вони переховувалися. З часом хтось вистежив цю польську сім'ю і вбив.

Читайте також: 20 цікавих фактів про Сокіл, що існує на Волині 475 років

Олександра Васейко зі світлинами своїх батьків.
Олександра Васейко зі світлинами своїх батьків.

Шабловський Вітольд. Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині [Текст]; пер. з пол. Андрія Бондаря. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. С. 176

Добросердечний сусід поховав їхні тіла, вирізав хрестики на соснах над їхніми могилами. Він заповів доньці, якій у той час було 6 чи 7 років, запам'ятати це місце і згодом показати тим, хто шукатиме сліди загиблих: «…татусь так про це просив, немовби це було для нього дуже важливим. Тому я дуже старалася його не підвести і точно запам'ятати це місце».

Олександра Васейко все життя доглядала польські могили. Вона, констатував представник Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам'яті Польщі Леон Попек, «…показала нам дві могили в лісі. В одній були похоронені три особи: дівчинка, чоловік і жінка. Я не знаю точно, хто це міг бути. У другій могилі були дві особи: подружжя Ян і Маріанна Погожелець із Волі Островецької. І це були саме ті поляки, яких переховували батьки пані Олександри. Пізніше їх хтось убив. Батько пані Шури їх поховав. Вона дбала про ці могили. Ми ніколи не знайшли би їх без неї, бо вони розташовані далеко в лісі, й лише пані Шура знала, як туди дійти».

Завдяки свідченням О. Васейко, археологам вдалося знайти місця масових поховань поляків у Волі Островецькій та Острівках. 19 червня 2019 року президент Республіки Польща Анджей Дуда вручив їй медаль Virtus et Fraternitas («Чеснота і братерство») – польський відповідників медалі «Праведник народів світу».

1

 Вона є проявом вдячності Польської держави тим, хто в роки Другої світової війни й тоталітарних режимів допомагав рятуватися польським громадянам.

1

 

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром