Десять популярних по книг про історію, які варто почитати волинянам
Волинська обласна бібліотека для юнацтва підготувала добірку книг, пов’язаних з історичними подіями та відомими волинянами. У списку є наукові праці, художня література та науково-популярні книги, які підійдуть різній аудиторії.
1. Володимир Александрович, Ольга Баженова, Раймонда Рагаускене, Генуте Кі «Радзивіли»
Радзівіли – один із найвідоміших, найчисленніших і найвпливовіших магнатських родів Великого князівства Литовського. Сконцентрувавши у своїх руках величезні багатства і владні прерогативи, представники цього роду, що складали правлячу еліту держави, визначали основні напрямки діяльності країни у XV-XVIII століттях, а також шляхи європейської політики.
Видання складається з трьох книг – дослідження діяльності князівського роду Радзівілів в Україні, Литві, Білоруси, їхній вклад в історію та культуру цих держав. До спільної праці залучені провідні фахівці-історики України, Литви та Білорусії. Видання підтримане Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, посольствами Литви та Білорусії в Україні.
2. Петро Троневич «Оповідання з історії давнього Луцька»
Історичні оповідання про Луцьк збагатять ваші знання про столицю Волині та допоможуть ще більше полюбити її.
3. Григорій Гуртовий «Волинь – край козацький»
Із книги відомого історика та краєзнавця Григорія Гуртового ви дізнаєтеся про визначні історичні постаті Волині та ознайомитесь зі славними традиціями нашого роду.
4. Іван Денисюк, Тамара Скрипка «Дворянське гніздо Косачів»
У дослідженні на широкому, часто невідомому й маловідомому матеріалі висвітлюються сторінки життя і творчости Лесі Українки волинського періоду у зв’язках з найближчим оточенням, з природою та народним побутом і фольклором цього краю.
Уперше подано своєрідну галерею портретів сім’ї Косачів. Найбільша увага приділена Ларисі Косач (Лесі Українці), але водночас накреслено силуети всіх талановитих членів родини письменниці. Змальовується культурна атмосфера сім’ї, показано Колодяжне – родинна оселя Косачів. Автори зробили спробу відтворити якомога всебічніше волинське оточення Лесі Українки – «реставрувати» на основі документального матеріалу Колодяжненський маєток Косачів та інші тимчасові осередки цієї родини на Волині; ширше, ніж було досі, показати культуру цієї високоінтелігентної дворянської родини.
У книзі з точки зору ідейно-художніх цінностей та, зокрема, волинського колориту проаналізовано по-новому твори Лесі Українки, створені на Волині чи з думкою про неї. У цій книзі читач знайде багато нових архівних письмових свідчень, які публікуються уперше, щоб повніше відтворити образ Лесі Українки, її час та оточення, наблизити її до нашого сьогодення.
Монографія ілюстрована багатьма невідомими й маловідомими фотографіями. Книжка при всій науковості літературознавчих концепцій викладена популярним та образним стилем.
5. Іван Корсак «Тиха правда Модеста Левицького»
Повість Івана Корсака про людину високої долі: лікар, який лікував також Лесю Українку і Олену Пчілку, класик української літератури, державний діяч, член Центральної Ради, міністр охорони здоров'я УНР в екзилі. А ще багатодосвідчений педагог, автор граматики української мови, науково-популярних творів із медицини.
В повісті йдеться про многотрудні життєві шляхи Модеста Левицького.який належав до істинно подвижницької української інтелігенції. Як радник посла УНР в Греції, а згодом посол, Модест Пилипович в надзвичайно складних умовах відстоював український інтерес.
Модест Левицький ввійшов у літературу як блискучий новеліст. Він також переклав українською велику кількість творів світової класики. На жаль, як зазначається в повісті Івана Корсака, переклади Левицького розгубилися з часом. Він мріяв видати семитомник своїх творів, та за життя світ побачив лиш перший том.
Окремої мови вартує праця Модеста Левицького в Українській гімназії в Луцьку, переклади богослужбової літератури, праця як громадського діяча в зденаціоналізованому краї, який через роки став місцем заснування Повстанської армії.
6. Валентина Штинько «Наречена гетьманича»
Кожна жіноча доля гідна роману. Надто ж, коли вона опиняється на перехресті історії, у круговерті подій, які змінювали долі й цілого покоління, й великих держав. Усе це — про волинянку Галину Мельник-Калужинську. Воєнний вихор Другої світової заніс її до Лондона, а там стежка Галини перетнулася із сином останнього гетьмана України Павла Скоропадського — Данилом. Усе, що відбувалося далі, — і політичний детектив, і драма великого кохання, і трагедія людської ницості.
Читач, розгорнувши художньо-документальну повість Валентини Штинько «Наречена гетьманича», переконається, що найфантастичніші, повні інтриг і пригод долі, складає саме життя.
7. Улас Самчук «Волинь»
Трилогія «Волинь» Уласа Самчука — художній літопис української історії XX століття. У центрі роману-епопеї — широка панорама селянського життя.
Перша частина трилогії знайомить читача з побутом селян, тяжкою щоденною працею. У центрі роману — родина Матвія Довбенка, розумного і виваженого господаря. Особливо близькою авторові є постать Володька Довбенка, що прагне розкрити таємниці буття, тягнеться до знань, відкриває світ.
У другій частині епопеї «Війна і революція» автор описує важке становище волинських селян на тлі героїчних і трагічних подій: першої світової війни 1914—1918 років, національно-визвольних змагань у 1917—1918 роках, українського відродження. Родині Довбенків визначено долею жити у час великих соцiальних зрушень, боротися за збереження своєї сiм’ï.
«Перша книга моєї трилогії «Волинь», — писав У. Самчук, — має назву «Куди тече та річка». Річка долі, річка пізнання, річка життя... Друга книга має назву «Війна і революція», тобто боротьба і ствердження себе на планеті, а третя — це «Батько і син», інакше продовження роду людського. А все це разом «Волинь», тобто земля предків, історія, місце на планеті, любов серця, містика душі і частина народу, загрожена чужим загарбником...»
8. Оксана Забужко «Музей покинутих секретів»
Цей роман визнано українською та зарубіжною критикою не тільки за найвидатніший твір української літератури доби незалежності, а й за один із найважливіших у всій літературі Східної Європи після падіння комунізму. Нагороджений Центральноєвропейською літературною премією «Анґелус», перекладений англійською, німецькою, польською, чеською, російською мовами, неодноразово відзначуваний як «книжка року» (в Україні, Німеччині, Швейцарії, Польщі),
«Музей покинутих секретів», «роман нобелівського класу»; по праву став візитною карткою нової української літератури. Це – сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда – про владу минулого над майбутнім, про кохання, зраду і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.
Читайте також: «Леся Українка – наша козирна дама», – Оксана Забужко на «Фронтері». ЦИТАТНИК
9. Володимир Лис «Століття Якова»
Роман — своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п’ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СССР. Доживши до держави Україна, він опинився перед лицем і родинної, і національної драми, яка була запрограмована катастрофами XX століття. У житті старого Якова Меха на короткий час, мов той метелик, з’являється дівча-приблуда. Вона питає, чи любив він колись, — і виринає десь із глибини пам`яті його кохання, і біль втрати, і круговерть війн та режимів, і радощі та горе в родині, і гріхи й каяття…
10. Олександр Котис «Луцьк. Астрономічний путівник»
Друкований путівник містом, який пов’язує астрономію з культурною спадщиною Луцька. Автор путівника Олександр Котис пояснив, що ідея видання проста – знайти в історії міста, його культурній спадщині в широкому сенсі те, що якось відображає присутність астрономії в житті людей. Це астрономічна символіка на іконах і розписах у храмах, небесні об’єкти у скульптурі, люди з Луцька, які пов’язані з астрономією, та інші історичні факти.
Так, читачі дізнаються про спостережну гору в самісінькому центрі сучасного Луцька, яку описав невідомий бернардинський чернець у своєму творі про Луцьк. Ідеться і про сонячне затемнення 1150 року, яке налякало війська Юрія Долгорукого, через що вони зупинили наступ на Луцьк. У путівнику багато інформації про астрономічну символіку на будинках, у розписах храмів, іконах в Луцьку тощо.
Видання містить карту з позначенням локацій, де самому можна оглянути те, що пов’язує науку про небесні явища з культурною спадщиною Луцька.
Путівник має незвичне оформлення. Над ним працювала дизайнерка Катерина Яцушек. Її колажі – авторська ідея, як візуально на папері можна поєднати астрономію з історією.