Герой з Володимирщини, який загинув під Волновахою, сьогодні міг би святкувати день народження
Віталій Ліщук, який народився і виріс у селі Зоря, що на Володимирщині, сьогодні міг святкувати свій день народження.
Але його молоде життя обірвалося 22 травня 2014 року на Донеччині.
Виховувався Віталій у багатодітній родині, де окрім нього були ще три сестри. Після закінчення школи працював у фермерському господарстві сусіднього села Білин. Строкову армійську службу проходив у Червонограді. Повернувшись, працював на Володимир-Волинському цукровому заводі, потім — у фермерському господарстві, а в останні роки — у приватного підприємця. Проживав із матір’ю.
З початком російської збройної агресії з села Зоря мобілізували одинадцять осіб, Віталія Ліщука в списках не було, хоча він і відслужив в армії. Разом зі своїм товаришем він на початку березня 2014 року пішов до військкомату добровольцем.
Солдат, навідник 3-го механізованого батальйону 51-ї ОМБр,. Проходив підготовку на Рівненському полігоні, 3 травня побував удома, після чого відбув у Донецьку область.
Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під’їхали на інкасаторських машинах, та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК.
У результаті обстрілу здетонував боєкомплект в одній з бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою загинули 16 бійців 51 бригади. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць. Віталій був серед чотирьох солдатів, які згоріли в підірваній ворогом бойовій машині піхоти. Його ідентифікували за залишками форми та військовим квитком, який частково вцілів, ховали у закритій труні.
Удома залишилась мати та три сестри.
Читайте також: Прізвища загиблих у війні володимирчан потрапили до Книги пам'яті