Історія луцьких домініканців та коронованої ікони
Монастир домініканців збудували за підтримки князя литовського Вітовта та короля польського Ягайла наприкінці XIV століття. Він проіснував до кінця XVIII століття, доки не згорів. Тоді поряд побудували новий монастир і костел.
Мали домініканці ще з XVI століття власну броварню та корчму. У костелі діяла музична капела, яка в часи розквіту налічувала 38 учасників. Для світських дітей діяла Маріїнська школа, де вчилися учні з міста та околиць. Тримали луцькі домініканці власну папірню та друкарню, пише видання Хроніки Любарта.
Ще в 1598 році до Луцька з Рима привезли одну ікону й подарували домініканцям. З часом прихожани стали повідомляти про начебто дива, які творив образ, а саме – зцілював від хвороб.
У 1703 році видали декрет, в якому ікону Луцької Богоматері офіційно проголосили чудотворною. Крім того, в декреті її назвали «щитом Королівства та непохитною вежею Волині».
Щоб возвести ікону у вищий ранг, її вирішили коронувати. Процес коронації відбувався в Луцьку. Ікона Луцької Богоматері стала другою коронованою домініканською іконою Богоматері в тодішній Польщі.
Сьогодні монастир домініканців є пам’яткою архітектури національного значення. Тут розміщується духовна семінарія Української православної церкви Московського патріархату.
Читайте також: Підземелля Жидичинського монастиря: як знайшли та що згадують місцеві