З вікон луцької книгарні дворянка задивлялася на молодих художників
Про історію дворянки, яка жила у приміщенні, де нині розташована Книгарня «Є», написала Ганна Луцюк.
«Живу у книгарні з травня 2015, майже два роки. Здається, що знаю кожну детальку, але лише сучасну, із сьогодення.
Двері тут трохи риплять, а сьогодні будинок привідкрив ще одні, потаємні, у минуле. Одна відвідувачка розповіла, що 30 років назад у цьому приміщенні жила пані і виглядала у віконце, заглядалася на художників, що продавали картини попід стінами будинку. Їй тоді було 90 років, а вона ще закохувалася в молодих митців.
Катерина Андріївна - дворянка, #книгарняЄ - їх родовий дім. Під час Другої Світової в районі залізничного вокзалу їх з чоловіком схопили німці і відправили у концтабір. Згодом вона потрапила в наймички до дуже багатого поміщика. Але доїння корів давалося їй важко, делікатні ручки ніколи цього не робили і тріскалися. Катерина здружилася з дочкою німця, одноліткою Ельзою, яка діставала їй різні мазі для рук і підліковувала. Коли все закінчилося, то жінку відпустили додому з подарунками.
На цьому насидженому Катериною Андріївною місці сиджу кожного дня, але зазвичай дивлюся у монітор, треба частіше заглядати у вікно до художників (хоча молодих тут нема)», - ідеться у дописі.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром