Секрет «Вовчої гори» в Рожищі

25 Липня 2020, 10:21

7091

Історик Роман Трофімчук проживає в одній із найстаріших частин Рожища на вулиці Жуковського. Вона «впирається» у пагорб, який рожищани називають «Вовча гора».

Тож Район.Рожище завітав до пана Романа в гості, щоб довідатись про секрети «Вовчої гори» та походження назви вулиці.

«Юридика. Саме так називався цей район, з якого формувався центр Рожища. З Юридики найкращі хлопці. У радянські часи на цій території археологи відшукали прадавнє поселення – Руське городище, яке датується 11-12 століттям. Цей район від Вовчої гори і до автобусної станції, з нього почалося розселення», – розповідає Роман Трофімчук.

А назва вулиці Жуковського не має нічого спільного ні з поетом Жуковським, ні з виданим російським інженером. Це наша місцева історична особистість. Ананій Жуковський – керівник рожищенської організації Комуністичної спілки молоді Західної України (КСМЗУ).

Він проживав на цій вулиці в часи Другої Речі Посполитої, в період коли значна частина міста була не задоволена польською політикою. Згодом Жуковський потрапив до Луцької в’язниці, де був жорстоко побитий. Після повернення додому в Рожище 21 листопада 1934 року він помер.

У день його похорону відбулася масова демонстрація, на якій з промовою виступали брати Мичики (також члени КПЗУ). Могили Ананія Жуковського не збереглось, оскільки в ті часи кладовище знаходилося біля дерев’яної Михайлівської церкви, що була зруйнована. Згодом на її місці побудували кінотеатр «Мир», а нині там знаходиться бібліотека для дітей.

Ананій Жуковський був самотньою людиною. Тож у 1961 році, коли зносили кладовище, його нікому було перепоховати.

Ці події описані в літературі і документах. Першим, хто висвітлив особистість Ананія Жуковського, був рожищенський історик Володимир Засядчук, засновник та ініціатор Рожищенського музею.

«Назва «Вовча гора» походить від прізвища Вовк – сім’ї, яка мешкала на цьому місці. Після війни, коли прийшли «совєти» на волинські землі, і відбирали будівлі, не був виключенням і цей будинок. Але дім належав родині міцних парубків. І коли загарбники прийшли грабувати, вийшли хлопці з сокирами і сказали: «Тільки спробуйте. Зарубаєм на місці!». Так і лишився будинок Вовків непорушним, а місце назвали «Вовчою горою», – розповів Роман Трофімчук.