Україна – понад усе: історія родини з Ратнівського району – членів УПА і ОУН
-
-
>
-
>
-
>
5828
Волинська земля прославлена створенням саме на її теренах УПА і боротьбою армії за незалежність України. Були такі борці й у Ратнівському районі.
Про це у групі Типова Ратнівщина пише Миколай Трохимович.
«Нема хрестів над їхніми кістками і нікуди нам квіти принести. Багато хто може й не чув про Андрія Михалевича, нашого земляка. Та це відома постать у волинському націоналістичному русі 30-50 років минулого століття.
Народився у 1918 році на хуторі з дивною назвою Хочете біля села Замшани на Ратнівщині. 20-річним вступив до ОУН. У 1938 разом із групою молоді вийшов на майдан Ковеля з протестом проти вбивства Євгена Коновальця, а вже у 1939 очолив Седлищанський районний провід ОУН. Мав псевдо 13, 132, 333, 73, В, Денис, Кос, Старий, Шугай. Та найбільш відомих як КОС.
З 1942 року – на нелегальному становищі, був командиром сотні й куреня УПА, які діяли на автошляху Ковель – Брест. У лютому 1946 року всю його родину було вивезено на спецпоселення в Удмуртську АРСР: батька, матір, двох сестер 15 і 8 років, а також 10-річного брата. Не пошкодували навіть 86-річного діда Йосипа Даниловича.
Ще одна сестра Михалевича, Марія на псевдо Веселка, загинула в бою з МДБ у 1949 році. Членами ОУН були також дружина Андрія Наталя та дві її сестри. Упродовж 1947-1951 рр. воював у складі Любомльського та Ковельського проводів ОУН.
8 грудня 1951 року на околиці села Нові Червища натреновані вівчарки знайшли криївку з радіоприймачем, друкарською машинкою і зброєю. Оточений агентурно-бойовою групою МДБ, Кос підірвав себе і друзів гранатою.
За іншою версією, гранату в бункер кинули МДБісти, зрозумівши, що повстанці живими не здадуться. Андрій Михалевич посмертно відзначений Срібним Хрестом Заслуги», – йдеться у дописі.
Читайте також: «Геть Сталіна, живими не здамось!», – як 72 роки тому на Волині загинули дві упівських друкарки. БЛОГ
