Як евакуювали ковельчан у часи Першої світової війни

18 Червня 2020, 09:00
Як евакуювали ковельчан у часи Першої світової війни 2545
Як евакуювали ковельчан у часи Першої світової війни

У часи Першої світової війни з Ковеля та навколишніх сіл людей евакуювали у східні губерній Російської імперії.

На сайті відомого інтернет-архіву kulturpool.at вдалось знайти фото із міста Ковеля, що датуються 1915-1916 роками.

Перед читачам, на світлинах столітньої давнини постає картина евакуації місцевого населення з міста Ковеля та навколишніх сіл.

Весною 1915 року по всій лінії фронту почалося примусове виселення селянства, в першу чергу чоловіків призовного віку (від 17 до 45 років), щоб зберегти кадри для поповнення армії і позбавити ворога трудових ресурсів. Виселення чоловіків йшло і при «очищенні Галичини».

Читайте такожГабсбурзький період Луцька у творах художників

Одночасно у сільського населення, включаючи жителів Галичини, реквізувалися запаси продовольства, крім місячної норми. Якщо надлишки продуктів не могли вивезти, їх знищували. Крім того, військове командування російської армії віддало розпорядження реквізувати і відправити в тил всю худобу, знищити посіви косовиці.

В середині серпня 1915 року почалася «примусова евакуація» в стоверстовій прикордонній смузі Волинської, Подільської і Бессарабської губерній всього населення від 12 до 50 років, що супроводжувалася «знищенням запасів продовольства, відведенням худоби, коней, що є для населення найбільшим лихом і повним руйнуванням». Волинян евакуйовували до східних губерній Російської імперії.


 

На кількох фото можемо побачити, що люди в очікуванні потяга на залізниці. Відомо, що з осені 1915 року біженців перевозили тільки по залізницях, причому в більшості випадків «маршрутними потягами» з прямою доставкою людей до пункту призначення. У жовтні сформували 200 таких потягів, кожен з яких вміщав понад 1 тисячу осіб з речима.

Дослідники розповідають, що у офіціних джерелах процес евакуації описуються, як цивілізований процес, у якому на першому місці комфорт людей.

Читайте також: Як виглядало село Черемошне на Ковельщині 100 років тому

Кажуть, що при посадці в потяг дозволяли брати не більше двох пудів багажу на одну людину, але фактично вантажили все домашнє начиння. Більшість біженців їхали зі значним запасом пшениці, борошна та інших продуктів.  Кожен ешелон мав свого супроводжуючого, який дбав про евакуйованих від моменту посадки до розселення в місцях прибуття. Всіх біженців забезпечували теплим одягом. На спеціальних пунктах транзитних станцій людей годували теплою їжею, включаючи видачу дітям яєць, молока і білого хліба.  Одночасно медики надавали допомогу хворим, епідемічних хворих видаляли з ешелонів для стаціонарного лікування.

Проте, насправді все виглядало не так позитивно. Потяги біженців рухались надзвичайно повільно, з коротких зупинок на час годування,  рушали без попередження, тому одні люди встигали отримати їжу, а інші відставали від потяга. Вагони були «битком набиті», здоровими та хворими на тиф та холеру.

Евакуювали людей у східні губернії Російської імперії
Евакуювали людей у східні губернії Російської імперії

Люди брали з собою худобу
Люди брали з собою худобу

Читайте також: Світлини зруйнованого Володимира у Першій світовій війні

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
26.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром