Віце-президент Міжнародної організації праці – уродженець Новомалинського замку

02 Листопада 2019, 11:52

2317

Кшиштоф Довгялло

Століття тому – 1919 року – була заснована Міжнародна організація праці (МОП). Вона постала як структурний підрозділ щойно створеної Ліги Націй на основі Версальського мирного договору, що підбив підсумки Першої світової війни. Статут МОП, власне, став частиною цього мирного договору. 29 жовтня 1919 р. у Вашингтоні відбулася перша щорічна Міжнародна конференція праці – вищий керівний орган МОП. Першим президентом Міжнародної організації праці став французький соціаліст Альбер Тома – до речі, професійний історик. У роки світової війни він обіймав посаду міністра озброєнь Франції і зарекомендував себе як ідейний прихильник українського визвольного руху і боротьби за державність нашого народу.

З 1946 р. Міжнародна організація праці є спеціалізованою установою Організації Об’єднаних Націй для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості завдяки поліпшенню умов праці, соціальному діалогу, боротьбі з бідністю і безробіттям, забороні дитячої праці. Штаб-квартира МОП розташована у швейцарському місті Женева. Членами організації на сьогодні є 186 незалежних держав світу (а також Острови Кука – автономне державне утворення у співдружності з Новою Зеландією). Україна є членом МОП з 1954 р. – вона вступила в організацію ще як Українська Радянська Соціалістична Республіка, причому окремо від Союзу РСР .

1969 р. – у свій півстолітній ювілей – Міжнародна організація праці була нагороджена Нобелівською премією миру. З 1989 по 1993 рр. пост віце-президента МОП обіймав уродженець Новомалинського замку під Острогом (народився там 30 червня 1938 р.) Кшиштоф Довгялло – видатний діяч польського профспілкового руху, активіст об’єднання «Солідарність» 1980-х років як під час масових акцій протестів, так і під час боротьби в підпіллі та тюремних застінках, депутат Сейму після зміни суспільно-політичного устрою у Польщі. К. Довгялло – наймолодший син останнього власника Новомалинського замку, розстріляного НКВС. Він є праправнуком рідної сестри знаменитого скульптора Томаша-Оскара Сосновського й нащадком у сьомому коліні Фелікса Канута Єло-Малинського – фундатора костелу й монастиря капуцинів в Острозі (нині – православний храм на честь преподобного Федора, князя Острозького і старомонастирський корпус Національного університету «Острозька академія»). Через дружину пана Єло-Малинського, що походила з княжого роду Четвертинських, Кшиштоф Довгялло (як і Томаш-Оскар Сосновський) доводився нащадком рівноапостольного князя Володимира Великого – хрестителя України-Русі.

Уродженець Новомалинського замку свого часу написав «Баладу про Янека Вишневського», що стала культовою піснею робітничого протесту й антикомуністичного підпілля в «Народній Польщі» і не втратила популярності донині. Це пісенно-поетична розповідь про 18-річного робітника, убитого під час страйку у Гдині 1970 р. і розстрілу міліцією страйкарів-корабелів. Справжнє прізвище героя балади – Збігнєв Годлевський. Кшиштоф Довгялло закінчив свій твір рядками: «За хліб, свободу і Нову Польщу Янек Вишневський поліг».

Гідна праця, хліб і свобода – головні цілі Міжнародної організації праці, що в ці дні відзначає своє сторіччя.

Микола МАНЬКО