На Полтавщині 135 років тому народився український військовий діяч Микола Чижевський
899 Шлях уродженця Полтавщини від Зимових походів Армії УНР до новаторства в польській металургії.
1 жовтня 1891 року в селі Ціпки Гадяцького повіту на Полтавщині народився український військовий діяч, підполковник Артилерії Армії УНР, професор Гірничо-металургійної академії у Кракові Микола Чижевський. Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.
Микола був середнім із трьох синів відомого діяча українського руху, члена Української Центральної Ради, вченого, економіста, міністра фінансів УНР Павла Чижевського.
Навчався в київській гімназії, у 1910 році після її закінчення став студентом хімічного факультету Київського політехнічного інституту, де отримав абсолюторій (тобто закінчив вуз без отримання диплома).
Далі була військова кар’єра. З 1914 року служив у царській армії, а з 1917 – в армії Української Народної Республіки. Зокрема у 1919 році брав участь у боях у складі 3-ї Залізної стрілецької дивізії, брав участь у Першому зимовому поході на посаді командира 4-ї гарматної сотні 3-го кінного полку.
У 1920–1921 роках Чижевський був помічником командира 3-ї гарматної бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. У жовтні-листопаді 1921 року у складі Волинської повстанської групи підполковником узяв участь у Другому зимовому поході як командир комендантської сотні штабу Повстанчої армії.
В українській армії служив і брат Миколи Чижевського — Григорій (був губернським комісаром Центральної Ради та Директорії на Полтавщині, міністром внутрішніх справ УНР, учасником Другого Зимового походу).
Після поразки Визвольних змагань у 1921 виїхав до Польщі, де в Кракові у 1928 році закінчив Гірничу академію і став інженером-металургом. Ще під час навчання він працював у цій вищій школі, починаючи з молодшого асистента. У 1934 був ад’юнктом академії, а у 1935 році після отримання ступеня доктора став доцентом.
У 1932 році у збірнику «За державність» в Каліші (Польща) вийшли друком спогади Миколи Чижевського про події Листопадового рейду під назвою «15 діб на окупованій Москвою Україні».
Під час німецької окупації Польщі з 1939 року Микола Чижевський жив у Кракові як безробітний. У 1940 році він став працювати вчителем гірничо-металургійної школи, яку дозволили відкрити німці.
Після Другої світової Чижевський повернувся на роботу до Гірничої академії, де у 1946 році став професором і завідувачем новоутвореної ливарної кафедри на металургійному факультеті. Він сприяв відкриттю в Гірничій академії окремого факультету ливарної справи у 1951 році і став його першим деканом. Колишній військовик за час викладацької роботи керував більш ніж сотнею захистів інженерних та магістерських робіт.
Микола Чижевський опублікував 47 книг, у тому числі 7 підручників. Науковець також займався коксохімією та ливарним виробництвом, технологією тепла й пального. За праці з теорії й практики ваграночного процесу у 1952 році отримав Державну премію другого ступеня. Чижевський став основоположником процесу водного охолодження вагранок у Польщі, запровадив у ливарну практику нові методи отримання модифікованого чавуна високої якості. За ці роботи отримав у 1951 році колективну Державну премію третього ступеня. Також після Другої світової війни Микола Чижевський відновив діяльність Технічного товариства польських ливарників і з 1951 року й до смерті був його головою.
Перебуваючи в Польщі, Микола намагався допомагати матері, яка залишилася в рідному селі Ціпки. Помер 1 грудня 1954 у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.
Родині Чижевських (Павлу, Григорію та Миколі Чижевським) у місті Гадячі з ініціативи товариства «Чорні запорожці» та онука Роберта Чижевського в 2019 році було відкрито меморіальну дошку.
Читайте також:
- Освіта
Пішов з життя професор УжНУ Володимир Лазур – багаторічний декан фізичного факультету
- Освіта
На медичному факультеті УжНУ повідомили про смерть академіка Андрія Головацького
- Освіта
Помер засновник і перший декан юрфаку УжНУ Василь Ярема
- Історія
У Львові вшанували пам’ять розстріляних нацистами професорів