Живий зв’язок поколінь: Закарпатський музей збагатився унікальною колекцією родинних рушників
657 Ужгородка передала родинні реліквії з Мукачівщини – весільні рушники з обрядовими історіями
До Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького передали унікальну колекцію автентичних рушників ХХ століття. Колекцію музейним фондам подарувала ужгородка Еріка Свида. Про це пише Ужгородський замок.
Експонати, що дісталися дарувальниці у спадок від бабусь по батьківській та материнській лініях, уособлюють працю, обрядові традиції та дбайливо збережену пам'ять кількох поколінь закарпатських жінок.
Кожен із переданих рушників має власне походження та обрядову історію. Частина рушників виготовлена з полотна уродженки села Бенедиківці Марії Кармазин (Ремета), яка жила в Домбоках на Мукачівщині. Вона була знаною ткалею, до якої по допомогу в заправлянні кросен зверталися жінки з усієї околиці. Її дочка Меланія вишивала на цьому полотні весільні рушники, які використовували під час вінчання, для обдаровування родини нареченого та перев'язування старостів.
Інша група рушників створена з полотна Єлизавети Доктор, яке вишивали її доньки Єлизавета (1937–1987) та Маргарита (1947–2013).
Мати дарувальниці Клара Кармазин (Мейсар) зберегла спогади про повний цикл виготовлення самотканого полотна — від вирощування конопель, їх вимочування, обробки на терниці та вичісування до прядіння на куделі й вручну заправленого верстата.
У середині XX століття жінки вишивали такі рушники вечорами після важкої праці в колгоспі. Реліквії зберігали як святиню й не використовували в побуті, завдяки чому вони чудово збереглися дотепер і відтепер розповідатимуть відвідувачам музею про багатство закарпатської культури.
Читайте також:
Вишиті рушники й скатертини початку XX століття поповнили колекцію Волинського краєзнавчого музею
