Берегиня решетилівського килимарства: 100 років тому народилася народна майстриня Надія Бабенко
566 Історія авторки «Дерева життя» – килима, який представляє українське мистецтво у штаб-квартирі ООН.
30 веренся минає сто років від дня народження однієї з найвідоміших українських майстринь решетилівського килимарства та вишивки, лауреатки Шевченківської премії Надії Бабенко. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.
Вона народилася на Чернігівщині в селі Вересоч 30 вересня 1926 року, але більшу частину свого життя прожила на Полтавщині, у Решетилівці.
Батьки Надії були вчителями: батько, Нестор Дурицький, праював директором школи; мати, Варвара Семигановська, була вчителькою. У 1931 році, коли Надії було 5 років, її батька репресували. Чотирьох дітей мати виховувала сама.
Майбутня майстриня здобувала фах у Кролевецькому технікумі художніх промислів на відділенні килимарства. По завершенню навчання стажувалася у Станіславі (нині Івано-Франківськ), а в 1951 році переїхала на Полтавщину, у Решетилівку, з якою пов’язала усе своє подальше творче і особисте життя.
У Решетилівській школі майстрів художніх промислів вона викладала технологію килимарства, композицію й проводила практичні заняття. Невдовзі стала головною художницею на Решетилівській фабриці художніх виробів – розробляла ескізи й шаблони килимів для серійного виробництва, тобто, фактично формувала образ решетилівського килима другої половини ХХ століття.
Надія Бабенко створювала свої роботи на основі глибокого знання українських образотворчих традицій: вивчала старі килими, які зберігалися у музейних фондах, досліджувала полтавські орнаменти і вдало вплітала їх у свої новаторські авторські композиції. Так традиційні зображення квітів, гілок, дерев, птахів перетворювалися на фантастичні декоративні образи.
За високохудожнє використання народних традицій у творах декоративно-прикладного мистецтва Надія Бабенко разом із художником Леонідом Товстухою, а також килимарницями Домною Єфремовою і Ганною Бондарець стала лауреаткою Шевченківської премії.
Свою унікальну техніку вона передала численним учням у Решетилівському професійно-технічному училищі. Майстром-килимкарем став і Надіїн син, Олександр Бабенко. Він опанував техніку створення килимів і гобеленів, став педагогом та заслуженим майстром народної творчості України. Олександр зберіг спадщину матері й створив проєкт про традиції решетилівського рослинного килимарства, внесеного у 2018 році до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Найвідоміша робота Надії Бабенко – «Дерево життя». Цей килим розміром 3х4 метри майстриня виготовила у 1969 році на замовлення Міністерства культури, він представляв українське декоративне мистецтво і у 1970 році був переданий від Української РСР до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, де зберігається і донині.
Померла Надія Несторівна у Решетилівці 26 грудня 2009 року.
Мотиви її робіт лягли в основу пам’ятної монети «Решетилівське килимарство», випущене Нацбанком України у 2021 році.
Читайте також:
- Гоща
На День Гощанської громади відкрили виставку старовинних сорочок, хусток і рушників із «Скрині» Тетяни Скрябіної
- Ратне
Майстриня з Ратного представила громаду на фестивалі-конкурсі ляльок-мотанок
- Шацьк
У Світязь запрошують на гурток рукоділля
- Шацьк
Шачанці загибель чоловіка допомогли пережити діти і цікаве захоплення