Дубно, якого вже нема: історія міста в старих листівках
511 Родина фотографів зберегла вулиці, храми й мешканців Дубна початку ХХ століття.
Яким було Дубно понад сто років тому? Відповідь можна знайти у старих фотографіях та листівках, на яких залишилися вулиці, будинки, храми, площі та люди, яких давно немає. Про це пише Дубенський замок.
Наприкінці XIX - на початку XX століття важливу роль у створенні та поширенні таких зображень відіграла сім'я Сікулерів -– відома дубенська єврейська підприємницька родина, пов'язана з книгарською, видавничою та фотографічною справою.
Перші відомі листівки Пейсаха Сікулера з видами Дубна з'явились ще наприкінці 1890-х - на початку 1900-х років. Пізніше, у міжвоєнний період, на них з'явився напис «Nakład A. Sikuler, Dubno». Повне ім'я другого видавця (на підприємницьку традицію якого часто вказує літера «А») в регіональних довідниках та архівах найчастіше пов'язують із родинним бізнесом місцевих єврейських підприємців Сікулерів.
Але Сікулери були не єдиними, хто фотографував місто. Старе Дубно залишили для нас Рафаель-Елія Цукєр (Цукер) – власник історичного фотосалону «Декаданс», Табаровські, Вацлав Боніславський, Юдко Лейба Соболь та інші фотографи.
Особливо промовистою є одна поштівка із зображенням скверу 3-го Травня. На ній – колишня вулиця з тогочасним мощенням, старі будинки, мешканці міста. Виразною домінантою цього міського ансамблю був Свято-Іллінський собор, збудований у 1908 році.
За одним кадром можна побачити, як виглядало місто, як одягались його мешканці, якою була забудова, вулиці та повсякденне життя Дубна.
Ця рідкісна оригінальна поштівка свого часу належала Марії Солдатюк, дубенській краєзнавиці та дослідниці історії чеської громади Волині. Її було виявлено серед матеріалів домашнього архіву.
Цікаво, що вулиця на цій фотографії за понад століття змінила кілька назв: Широка, Третього Травня, 50-річчя Жовтня, Данила Галицького. Змінилися назви вулиць, влада, будинки й саме місто. А фотографія залишилася.
Старі листівки Сікулерів – це маленькі архіви пам'яті. Вони повертають Дубно, якого вже немає, і дозволяють хоча б на мить подивитись на місто очима тих, хто жив тут понад сто років тому.
Читайте також:
Дубно: вулиця Кирила і Мефодія на давніх світлинах