Трагедія Пораймосу: як нацисти знищували ромів у світі та яку ціну задекларувало Закарпаття
Науковці, архівісти та музейники краю, зокрема фахівці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, відновлюють історичну пам'ять про Пораймос (ромською — «знищення») та злочини проти ромського населення краю.
2 серпня світ ушановував Міжнародний день пам'яті жертв геноциду ромів. Саме в ніч із 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау в газових камерах було вбито майже три тисячі ромів. Нацистський режим та його союзники знищили, за різними оцінками, від 220 до 500 тисяч представників цієї спільноти. Особливу й маловідому сторінку цієї трагедії пережило Закарпаття. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Ужгородського замку.
У 1939–1944 роках Закарпаття перебувало під владою Королівства Угорщина. Переслідування ромів тут відбувалося системно та поетапно: від обліків і дискримінації до примусової праці й гетто.
Дослідження ромологині Євгенії Навроцької свідчать про тотальний контроль над спільнотою: 1942 році міська влада Ужгорода ухвалила рішення про виселення ромів за межі міста без створення елементарних умов для життя. У березні 1943 року в Ужгороді склали повний список ромських родин (лише на вулиці Берчені зафіксували 284 особи). Ромських чоловіків мобілізовували до трудових батальйонів на зведення оборонної «лінії Арпада», а жінок примушували до важкої сільськогосподарської праці.
Після депортації євреїв улітку 1944 року влада створила спеціальні ромські табори-гетто в Ужгороді, Мукачеві, Берегові, Сваляві, Рахові та Чопі. В’язнів голили наголо та готували до відправки в табори смерті Третього Рейху. Масовій депортації закарпатських ромів до нацистських печей завадив лише стрімкий наступ радянських військ восени 1944 року. Prote сотні людей загинули від голоду, катувань та виснажливої праці.
Нині Меморіал у колишньому концтаборі Аушвіц ІІ – Біркенау є головним міжнародним символом вшанування жертв Пораймосу. В Україні пам'ять про ці події також повертається у публічний простір.
2 серпня 2023 року в Ужгороді відкрили меморіальний знак – бронзову міні-скульптуру ромської родини на колесі, що символізує свободу. Вона розташована на подвір’ї найстарішої в Європі «ромської» школи (заснованої у 1926 році) поруч із давнім поселенням Мочар.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького закликає пам'ятати уроки історії, аби не допустити повернення расизму, ксенофобії та мови ненависті у сучасне суспільство.
Читайте також:
Роми: жертви «непоміченого» геноцидуЧитайте також:
- Історія
В Ужгороді відкрили фотовиставку про Пораймос та традиції ромів Закарпаття
- Історія
У Берестечку вшанували жертв геноциду ромів
- Стара Вижівка
Десять років без паспорта: у Старій Вижівці оформили документи ромським жінкам
- Освіта
Рекордний рік НМТ та «сонячна» модернізація шкіл: в Ужгороді відбулася велика освітянська колегія Закарпаття




