Коли Прага була столицею української освіти: 103 роки тому врочисто відкрили Український високий педагогічний Інститут
892 Інститут не лише як місце навчання, а й важливий видавничий осередок українства
7 липня 1923 року в Празі врочисто відкрили Український високий педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова – один із найважливіших освітніх осередків української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Про це пише Український інститут національної пам'яті.
Інститут постав після поразки Української революції 1917-1921 років, коли тисячі українців опинилися поза межами Батьківщини. Для багатьох із них Перша Чехословацька Республіка стала не просто місцем тимчасового прихистку, а простором, де можна було продовжувати українське наукове, освітнє й культурне життя. Тут діяли українські школи, курси, товариства, бібліотеки, Український вільний університет, Українська господарська академія в Подєбрадах та інші інституції. Чехословаччина, на відміну від багатьох інших новостворених країн Центрально-Східної Європи, зуміла забезпечити вільні демократичні умови для розвитку українського емігрантського руху протягом 20-30-х років минулого століття. Під впливом цих процесів в історії української літератури першої половини ХХ століття виникла навіть окрема емігрантська Празька школа літераторів.
Засновником Українського Високого Педагогічного Інституту (УВПІ) був Український громадський комітет у Чехословаччині. Важливу роль у його появі відіграла підтримка празького уряду. Для української еміграції це мало особливе значення, адже йшлося не лише про навчальний заклад, а про спробу зберегти й розвинути українську освіту в умовах бездержавності. Спочатку Інститут мав три відділи: літературно-історичний, природничо-географічний і фізико-математичний. У 1924 році до них додався музично-педагогічний відділ. Згодом навчання розширили до чотирирічного курсу, бо Інститут почав готувати вже не лише педагогів для шкіл нижчого типу та позашкільної освіти, а й вчителів середніх шкіл, організаторів українського шкільництва та народної освіти.
Спочатку УВПІ підпорядковувався Українському громадському комітету в Чехословаччині, який призначав його директора. Після відокремлення Інституту від комітету найвищою посадовою особою став ректор, якого обирала професорська рада. Першим керівником Інституту був літературознавець Леонід Білецький: до 1925 року – як директор, а згодом – як перший ректор УВПІ. Його наступниками стали мовознавець Василь Сімович, який очолював Інститут у 1926–1930 роках і знову у 1933 році, та біолог і хірург Всеволод Гармашів, ректор у 1930–1933 роках.
Освітня структура УВПІ була доволі розгалуженою: при відділах діяли кабінети, лабораторії, семінари, а загалом Інститут мав 39 кафедр. Тут викладали українознавство, історію, літературу, мови, суспільні й природничі науки, педагогіку, психологію, методику викладання, музику та інші дисципліни. В УВПІ працювали відомі українські науковці й культурні діячі: Леонід Білецький, Василь Сімович, Іван Горбачевський, Дмитро Дорошенко, Дмитро Чижевський, Степан Рудницький, Софія Русова, Вадим Щербаківський, Володимир Січинський та інші. За роки існування Інституту в ньому навчалися 178 студентів. Серед них були й майбутні представники української культури, зокрема Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Галя Мазуренко, Михайло Обідний, Юрій Шкрумеляк.
Інститут був не лише місцем навчання, а й важливим видавничим осередком. Засноване при ньому товариство «Сіяч» видало 44 книжки співробітників Інституту, зокрема підручники й навчальні посібники. У 1929–1933 роках вийшли два томи «Праць Українського Високого Педагогічного Інституту», а також спеціальний «Драгоманівський збірник», до якого увійшли наукові статті викладачів. Окремою частиною цієї історії була бібліотека УВПІ. На момент ліквідації Інституту вона налічувала майже 11 тисяч томів. Після закриття установи її фонди передали переважно до Слов’янської бібліотеки в Празі (наразі – філіал Національної бібліотеки Чехії) та Української гімназії.
У 1933 році Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова припинив діяльність через скорочення фінансування. Проте за одне десятиліття він встиг стати важливою українською інституцією за кордоном.
Читайте також:
- Закордон
Масштабний протест у Чехії: десяти тисяч людей вийшли на підтримку президента Павела
- Закордон
Чеський уряд пояснив зняття прапора України: вивішуватимуть лише на особливі дати
- Історія
Новорічні листівки з родинного архіву: що писали Косачі в побажаннях
- Закордон
У Празі невідомий прикрасив дім антиукраїнського спікера парламенту українськими прапорами