У Рівному провели пам’ятний захід «Акція "Вісла":погляд через десятиліття»
274 
Історики, освітяни, представники громадськості та старшокласники осмислювали наслідки примусового переселення, яке докорінно змінило долі сотень тисяч людей.
28 квітня Рівненський обласний краєзнавчий музей спільно з Рівненським НВК «Колегіум» провели пам’ятний захід «Акція «Вісла»: погляд через десятиліття», присвячений 79-м роковинам примусової депортації українців з їхніх етнічних територій — Закерзоння — на захід і північ Польщі. Про це йдеться на фейсбук-сторінці музею.
Старший науковий співробітник музею Олександр Булига, підкресливши символічність дати, розкрив політичне підґрунтя тих подій, зауваживши, що хоча офіційним приводом називали боротьбу з підпіллям УПА, справжньою метою було остаточне розв’язання «українського питання» в Польщі: знищення українців як цілісної культурної та етнічної спільноти.
Ініціатор заходу, історик і директор Рівненського НВК «Колегіум» Петро Куделя навів вражаючі цифри: лише за чотири місяці 1947 року понад 140 тисяч осіб втратили свої домівки без права на повернення.
«Повоєнна польська влада намагалася виправдати ці дії необхідністю стабілізації ситуації, проте для українців це назавжди залишиться етнічною чисткою та формою насильницької асиміляції», — зазначив він.
Спікер також підкреслив, що операція «Вісла» передбачала примусове виселення українців і змішаних родин зі східних регіонів країни: Лемківщини, Надсяння, Підляшшя та Холмщини — до її західних і північних воєводств.
На заході виступили викладач коледжу Юрій Пацула, батько якого Йосип Пацула був учасником тих подій; живий свідок трагедії — відомий у місті лікар Олексій Ярмощук; а також науковець Віктор Гром, чию родину також зачепили ті події.
Під час заходу звучали історичні доповіді, свідчення очевидців та їхніх нащадків. Учасники обговорили, як події 1947 року впливають на історичну пам’ять та ідентичність сучасного суспільства.
У підсумку дискусії її учасники дійшли спільної думки: сьогодні операція «Вісла» однозначно кваліфікується як злочин комуністичного режиму та злочин проти людяності. Наслідки цієї акції є непоправними не лише в людському вимірі, а й у культурному: сотні зруйнованих церков, занедбані цвинтарі та спустошені села стали мовчазними свідками трагедії, яка й досі живе в пам’яті нащадків.