«Мелексіма – український янгол Османа Другого»: у Луцьку презентували другу частину трилогії про дружину султана
1158 
Історія юної українки, яка в 13 років народила сина і стала дружиною султана, поезія Сулеймана Пишного та нові книжкові плани.
20 квітня, під час презентації нової частини серії книг, дослідниця Османської імперії Олександра Шутко розповіла про одну з найменш відомих постатей з українським корінням – Мелексіму, дружину султана Османа Другого. Зустріч відбулася в луцькій книгарні «Є», модерувала захід Оксана Поліщук – передає кореспондентка видання «Район.Історія».
Олександра Шутко – журналістка, кандидатка наук у галузі мистецтвознавства та авторка понад десятка книг, яка вже більше 15 років досліджує історію османів. Вона вивчила турецьку мову, працює з величезними масивами історичних документів й написала чимало літературних та наукових доробків.
Перша частина серії романів про Мелексіму «Кохання шехзаде» розповідає про юність султана Османа II, його шлях до трону та кохання до жінки з українською кровʼю. Події розгортаються на тлі палацових інтриг і боротьби за владу за участі впливових султанш доби «жіночого султанату».
Друга частина присвячена першим рокам правління Османа II – періоду змов, політичної боротьби та амбіцій молодого султана, а також ролі Мелексіми та впливу придворних жінок.
«Подіям із життя юного Османа Другого у перші роки його правління присвячена друга книга роману. В ній ідеться про палацові інтриги та боротьбу сановників за вплив на недосвідченого султана, який мав серйозні політичні й військові амбіції. Яку роль у вирі цих подій відігравала кохана дружина Османа Другого – українка Мелексіма? Та як почувались у Старому палаці владні жінки Кьосем і Халіме, котрі занапастили валіде Махфіруз? Про все це оповідається у другій книзі роману», – йдеться в анотації до книги.
За словами авторки, Мелексіма потрапила до гарему ще дитиною, де згодом стала дружиною молодого султана і народила йому дитину приблизно в 13 років.
Її ім’я походить від турецького слова «мелек», що означає «янгол», тож його можна перекласти як «та, що має янгольське обличчя» або ж Ангеліна. Венеціанські посли у своїх записах прямо вказували на її українське походження.
Письменниця зізналася, що знала про існування Мелексіми давно, однак знайти підтвердження було непросто. Вирішальним стало знайомство з дослідженням турецької науковиці, яка опрацювала венеціанські архіви. Саме це відкрило можливості для написання трилогії про ще одну українку поруч із султаном.
«Роксолану дослідила й досліджую досі, тому що там з’являються нові документи. Османські архіви вивчені лише на 30%, уявляєте, які там скарби?» – зазначила авторка.
Життя Мелексіми припало на один із найскладніших періодів в історії Османської імперії. Це були часи поразки у Хотинській битві 1621 року та повстання яничарів. Саме тоді стався один із найтрагічніших випадків – вбивство султана Османа II, якого піддали тортурам і стратили. Це був перший подібний випадок в історії Османської держави.
Вона також підкреслила особливий зв’язок цієї історії з Україною:
«Це історія, пов’язана з українським Хотином: султан Осман II і його дружина-українка. Вони були дуже юними і мали трагічну долю».
Під час презентації Олександра Шутко також згадала інших відомих українок, які відігравали важливу роль при османському дворі. Зокрема, Роксолану – першу офіційну дружину султана Сулеймана Пишного, яка фактично започаткувала період «жіночого султанату» і активно втручалася в державні справи.
Йшлося і про Хатідже Турхан (Надію з Поділля), матір султана Мехмеда IV, яка протягом п’яти років була регенткою імперії, а також про Шехсувар Марію – матір султана Османа III, за правління якої збудували відому мечеть Нуруосманіє.
Особливо теплою частиною заходу стало читання поезії султана Сулеймана Пишного, які він присвячував Роксолані. Олександра Шутко продекламувала вірші турецькою мовою та власний переклад українською, а також поділилася ідеєю видати окрему збірку султанської поезії.
«Султан Сулейман був дуже ерудованим і написав багато газелей – поетичних творів народів Сходу. І Роксолана також писала вірші у своїх листах. Вони обов’язково додавали поетичні рядки», – розповіла Олександра.
Авторка також привідкрила занавісу своїх майбутніх творчих планів. Зокрема, вона хоче написати окрему книгу про доньку Роксолани – Міхрімах Султан, яка після смерті матері відігравала важливу роль при дворі. За словами письменниці, хоча ця постать вже частково присутня у трилогії про Роксолану, проте її життя заслуговує на окрему глибоку історію.
Після презентації гості змогли особисто поспілкуватися з авторкою, поставити їй запитання та отримати автограф.